Крик душі

Вікторія

Я хочу знову закохатись Так п'янко в ранішнім вині, В руці твої долоні мати І пестить сміх твій на вікні. Най кровоточать твої губи Від поцілунків уночі. Я хочу знову закохатись, Як той курець у сірий дим

2022-11-13 16:06:40

5

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Вікторія

@Антон Шаталов Дякую велике за вашу підтримку, так як я недавно тільки почала розвивати свою творчість для мене і така кількість вподобайок вже свято бо я бачу що людям подобаються мої вірші)

Відповісти

2022-11-16 13:10:04

1

Антон Шаталов

@Вікторія головне не зупиняйтеся напівдорозі! Все буде класнюче, повірте 16-річному юнакові)

Відповісти

2022-11-16 13:11:37

1

Вікторія

@Антон Шаталов обов'язково!😁

Відповісти

2022-11-16 13:11:59

Подобається

Схожі вірші

Всі

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

35

4

2201

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

2484