Перестань

Viksss

В серці рідко хтось буває, Розум всіх відганяє. Серце тихенько шепоче "може написати?...", А розум каже "краще помирати!". Метелики в животі прилітають, Але так швидко помирають... Краще їх вбивати, А ніж тихенько в кімнаті страждати... Іноді хочеться любові, хочеться тепла, Та краще замість цього я б в могилку лягла. Не потрібно обіймати, писати, цілувати, бо потім всю ніч будеш кричати. Щоб ніхто не чув - мовчки кричати, Коли серце буде розривати. Розривати так болісно, так ніжно, Щоб більше не робила помилок вдвічі. Це не досвід, це як шрам, Та не забувай, що ти мадам! Жінки, дівчата й леді... Запам'ятайте, що життя не буде в меді. Не слухайте серце, Не слухайте розум, Слухайте себе, Займіться собою, Вдосконалюйте себе. А ніж кохання, яке робить психичне вимирання. Але це відчуття.. Такі класні почуття... Дівчата, що твориться з нами? Зупиніть це я благаю! Спочатку щастя, радість, сміх, Та дивись не втони в сльозах своїх. Придивіться іншими очами, Що твориться з нами. Не спішіть, Задумайтесь на мить...

2023-07-31 21:32:01

2

0

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

109

16

9027

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1336