_Сам/а створюй долю_
Щоб щось досягти, Потрібно великий шлях пройти. Його не легко знайти, Та не легко роздобути. Важко, просто тяжко. Полетіти пташці. Крила ще ростуть, Побачимо куди поведуть. Що робити? Що буде? Що є? Куди життя поведе? Яка там нафіг доля, створювати її потрібно самій і досягати мрій. Та час летить, летить все швидше... Думай, як піднятися все вище.
12.03.2023
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Viksss
дякую ☺
Відповісти
12.03.2023, 10:20
Подобається
Prosto_avtor
Дуже гарні вірші
Відповісти
16.03.2023, 18:47
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1847
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4060