Осінь
Болючі спогади, тривожать моє серце, Та все мине, коли в права ступаєш ти. Люблю тебе, кохана наречена Осінь, Твої вітри, розвіють всі мої гріхи. Твоя краса, чарує мене й досі, Ти королева, скажу тобі без зайвих слів. Прошу не йди, залишся у моєму домі, Та якщо ні, то збережу твої листи. Собі на згадку, щоб милуватися красою, Твоїх дарів, за що і покохав тебе. Та ти підеш,насипавши на рану солі, Подарувавши мені те, чого не стер. З думок своїх, невпинних, невблаганних, Я б віддав би все, що є, щоб не забути ці думки. Та час мине, і все померзне на морозі, Прошу залишся, Осінь.
2021-08-08 00:37:49
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3290
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3671