Хотів би я назад все повернути

Виталий Ильяшенко

Хотів би я назад все повернути, Й відмовитись від того, що було. І не важливо, як там мені добре, А те, що біль від цього вже давно. Та як не намагався це забути, Що в Бога всі ці роки я молив. Та щастя - мить - чекаємо на неї, Але, нажаль, не в змозі оцінить. В житті ми гості, раз лише живемо, Та робимо багато помилок. За всі страждання наші щодобові, Життя нам компенсує біль і зло. Так складно у своїх руках тримати, Те щастя, що було в житті лиш мить. А потім на нічого проміняти, І помилок накоївши підти. За ради чого в світі ми живемо? Та ради кого все це навкруги? Кохати, за для того, щоби жити, А жити, ради того, щоб любить. Чому ввісні до мене ти приходиш? Та не ідеш з моєї голови? За мною мов за зрадником слідкуєш, Я знаю, ти кохаєш ще мене. Тепер я знаю, що таке буває, Коли без тебе день іде за днем. Чому в житті моєму не згасає, Любов твоя і взагалі все це?

2021-08-08 00:35:08

1

0

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

2163

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1552