Хотів би я назад все повернути
Хотів би я назад все повернути, Й відмовитись від того, що було. І не важливо, як там мені добре, А те, що біль від цього вже давно. Та як не намагався це забути, Що в Бога всі ці роки я молив. Та щастя - мить - чекаємо на неї, Але, нажаль, не в змозі оцінить. В житті ми гості, раз лише живемо, Та робимо багато помилок. За всі страждання наші щодобові, Життя нам компенсує біль і зло. Так складно у своїх руках тримати, Те щастя, що було в житті лиш мить. А потім на нічого проміняти, І помилок накоївши підти. За ради чого в світі ми живемо? Та ради кого все це навкруги? Кохати, за для того, щоби жити, А жити, ради того, щоб любить. Чому ввісні до мене ти приходиш? Та не ідеш з моєї голови? За мною мов за зрадником слідкуєш, Я знаю, ти кохаєш ще мене. Тепер я знаю, що таке буває, Коли без тебе день іде за днем. Чому в житті моєму не згасає, Любов твоя і взагалі все це?
2021-08-08 00:35:08
1
0
Інші поети
-_Roma_-
@roma_653y
а.
@freshredrosess
Eliza
@Lourie
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5414
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5465