Хотів би я назад все повернути
Хотів би я назад все повернути, Й відмовитись від того, що було. І не важливо, як там мені добре, А те, що біль від цього вже давно. Та як не намагався це забути, Що в Бога всі ці роки я молив. Та щастя - мить - чекаємо на неї, Але, нажаль, не в змозі оцінить. В житті ми гості, раз лише живемо, Та робимо багато помилок. За всі страждання наші щодобові, Життя нам компенсує біль і зло. Так складно у своїх руках тримати, Те щастя, що було в житті лиш мить. А потім на нічого проміняти, І помилок накоївши підти. За ради чого в світі ми живемо? Та ради кого все це навкруги? Кохати, за для того, щоби жити, А жити, ради того, щоб любить. Чому ввісні до мене ти приходиш? Та не ідеш з моєї голови? За мною мов за зрадником слідкуєш, Я знаю, ти кохаєш ще мене. Тепер я знаю, що таке буває, Коли без тебе день іде за днем. Чому в житті моєму не згасає, Любов твоя і взагалі все це?
2021-08-08 00:35:08
1
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2875
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1914