Мороз
Віталій Жох
Неначе старець сивий Своїми кроками холодними Сповз на земленьку білую Мороз віковий Повітряними і невидимими рухами Заповзає він в усі можливі шпаринки і закутки Мертвим дотиком торкається усього І своїм поважним „Я” Наповнює усе І з незрівнянним талантом Пікассо чи Ван Гога Да Вінчі чи Мікеланджело Тихим пензлем Та білою палітрою Ставить печаті своєї руки Він сповнює собою наше буття Крижаними руками окутує нас Цілує нас своїми синіми губами Залазить у наше єство Незміримою цікавістю Випитує хто ж ми насправді З його невідворотним приходом Вода перестає бути живою Трава перестає бути зеленою Дерева стають химерами А небо своїм сивим поглядом У змові із старцем Своїми незміримими легенями Надуває на життя Ореол назвіданості та розпачу
2021-01-16 22:49:45
2
0
Інші вірші поета
Сумні реалії нашого життя Колгосп нашого часу Лицар Співці безсмертних од
Інші поети
Nala
@anuton
Olim
@_Olim_
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5889
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5760