Мороз
Неначе старець сивий Своїми кроками холодними Сповз на земленьку білую Мороз віковий Повітряними і невидимими рухами Заповзає він в усі можливі шпаринки і закутки Мертвим дотиком торкається усього І своїм поважним „Я” Наповнює усе І з незрівнянним талантом Пікассо чи Ван Гога Да Вінчі чи Мікеланджело Тихим пензлем Та білою палітрою Ставить печаті своєї руки Він сповнює собою наше буття Крижаними руками окутує нас Цілує нас своїми синіми губами Залазить у наше єство Незміримою цікавістю Випитує хто ж ми насправді З його невідворотним приходом Вода перестає бути живою Трава перестає бути зеленою Дерева стають химерами А небо своїм сивим поглядом У змові із старцем Своїми незміримими легенями Надуває на життя Ореол назвіданості та розпачу
2021-01-16 22:49:45
2
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2640
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
17036