Вірші
Всі
Колгосп нашого часу
Все так змінилось
Аж дивно стало
Як нас у клітки
Усіх загнали
Ніби під куполом ми опинились
Вже і не дихаєм, і не живем
Молимось ми лише про пощаду
Щоб все це минулось,
Щоб все це пройшло
Ми ж просто дурні
Придворні блазні
Для королів що на горі
Служимо їм
Танцюєм, співаєм
Й щастя нового вже ми не зазнаєм
0
0
301
Лицар
Лицар доблесті і честі
У наший день уже дивак
Всі мають крила й каплю лесті
Не треба їм чужих принад
Думки тепер лише лукаві
Як подих змія з під землі
Шукають мрію доброчесті
Та тонуть у холодній млі
У морі тихої години
Де хвилі розтинають біль
А ти все мучишся у горі
Мов сурми клич новий прибій
Байдужа злість
Бездумний страх
Та дикі крики самоти
Атланта давнього вбивають
Його хоробрість відбирають
У крихтах пізньої пори
0
0
278
Крізь вогні канонад
Крізь вогні канонад
У холодних окопах
Захищають Вкраїну
Нащадки героїв
Нащадки Бандери
Петлюри, Мазепи
Нащадки Богдана
І князів-королів
Вони волю і душу
Кладуть за наш дім
В бородьбу без вагання
Крізь втрати страждання
До Волі бажання
В самоті проклинання
Крізь муки зітхання
До щастя й кохання
Крізь вогні канонад
У холодних окопах
Захащають Вкраїну
Людськії сини
Скільки вже полягло
Скільки втрат понесли
А скільки ще поляже?
За мирниє небо
І тиху годину
За свою дівчину
За нашу Країну
На теренех сходу
Де стоять терикони
Де грім є гарматний
І постріл чужий
Захищають герої
Нашу мати-Вкраїну
Від злої напасті
Проклятой орди.
0
0
290
