Catharsis
Палахкотить вогонь. Палає надвечір'я Химерной думки час до пестощів піти. Вітражним полум'ям розбиті ліхтарі, Тремтять в спокусах Всесвіту сузір'я. Трамваї сплять. І небо в час безсмертя Дощем зі струн грохоче в самовить. Таємний блиск дає акорд і мерехтить. Гойдають дроти без кінця безжальні вітри. Бринить орган. Криштальні хмарочоси Відображають шлях зірок прозорим склом. Квартали, площі, магістралі – все кругом Закрили крилами безстрашні альбатроси. Палахкотить вогонь. Палає надвечір'я Шалене місто розгортає контрданс. І доки серце не згасає в цей романс Я бачу вічність поза межами штормління.
2020-04-26 16:11:38
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Vlad
«Химерний» - це епітет, яким можна описати мінливі, фантастичні моменти або речі. А «вітри» - це «вітер» в іншому відмінку. Не помітив, що перше слово пишеться через «и», а друге – через «і». Моя провина, до української звертаюся нечасто. Дякую за коментар 😌
Відповісти
2020-04-26 20:19:04
Подобається
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2368
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3572