Catharsis

Vlad

Палахкотить вогонь. Палає надвечір'я Химерной думки час до пестощів піти. Вітражним полум'ям розбиті ліхтарі, Тремтять в спокусах Всесвіту сузір'я. Трамваї сплять. І небо в час безсмертя Дощем зі струн грохоче в самовить. Таємний блиск дає акорд і мерехтить. Гойдають дроти без кінця безжальні вітри. Бринить орган. Криштальні хмарочоси Відображають шлях зірок прозорим склом. Квартали, площі, магістралі – все кругом Закрили крилами безстрашні альбатроси. Палахкотить вогонь. Палає надвечір'я Шалене місто розгортає контрданс. І доки серце не згасає в цей романс Я бачу вічність поза межами штормління.

2020-04-26 16:11:38

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Vlad

«Химерний» - це епітет, яким можна описати мінливі, фантастичні моменти або речі. А «вітри» - це «вітер» в іншому відмінку. Не помітив, що перше слово пишеться через «и», а друге – через «і». Моя провина, до української звертаюся нечасто. Дякую за коментар 😌

Відповісти

2020-04-26 20:19:04

Подобається

Інші категорії

Любовні Вірші в прозі Подійні Ода Гумористичні Привітання

Інші поети

사구 호랑이

@dinka_didi

Boygene Borice

@theMiracol

Владислав Анубисов

@artem_tyurin

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1467

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1791