Catharsis
Vlad
Палахкотить вогонь. Палає надвечір'я Химерной думки час до пестощів піти. Вітражним полум'ям розбиті ліхтарі, Тремтять в спокусах Всесвіту сузір'я. Трамваї сплять. І небо в час безсмертя Дощем зі струн грохоче в самовить. Таємний блиск дає акорд і мерехтить. Гойдають дроти без кінця безжальні вітри. Бринить орган. Криштальні хмарочоси Відображають шлях зірок прозорим склом. Квартали, площі, магістралі – все кругом Закрили крилами безстрашні альбатроси. Палахкотить вогонь. Палає надвечір'я Шалене місто розгортає контрданс. І доки серце не згасає в цей романс Я бачу вічність поза межами штормління.
2020-04-26 16:11:38
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Vlad
«Химерний» - це епітет, яким можна описати мінливі, фантастичні моменти або речі. А «вітри» - це «вітер» в іншому відмінку. Не помітив, що перше слово пишеться через «и», а друге – через «і». Моя провина, до української звертаюся нечасто. Дякую за коментар 😌
Відповісти
2020-04-26 20:19:04
Подобається
Інші категорії
Історичні Сумні вірші Привітання Любовні Вірші в прозі Радісні вірші
Інші поети
GRAFO
@grafo
Tigerclawandtigertail
@tigerclawandtigertail
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2061
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2244