Відбуття та повернення
vlusya
Стиха вітер співає. Звучить дзвінкий голос пташки І раптом вона стихає,бо ж Зупиняється поглядом на падаючого, помаранчевого від приходу осінні,листка, Повз гілки сусідніх дерев. Зліта з вже майже голого дерева дзвінкоголоса. Прямує до струмка, відблиску його променями сонця, Пролітає ледь не торкаючись його води і Зника майже видним, здалеку, від місця того дерева де раніше лунав її голос,гіллям дерев. Після,чути в тому місці тільки спів вітра та не гучний потік струмка.А,також,тихий шелест,залишившись,листків. Та відлетіла та пташка в місця де зеленіють дерева та сяє,теплими променями зігріває,сонце. Але відлітіла вона знаючи,що повернеться в те місце,де поки володарює осінь. І,тоді,знов буде лунати,в тому місці, її голос.
2020-10-28 17:39:59
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Я в захваті! Мені це дуже подобається! Авторе ви просто талант!
Відповісти
2022-10-28 08:51:15
Подобається
vlusya
Дякую 💖
Відповісти
2022-10-28 18:31:17
Подобається
Інші вірші поета
Правда Доля Нічне світило Шлях
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2701
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5866