Мечтать или не мечтать?
Oliver Schatz
Как долго я стремился к ней И вот сбылась моя мечта, прошло безумно много дней. Теперь в душе лишь пустота. Сражался за свою мечту, не спал я множество ночей И покорил я высоту, но вот не рад совсем я ей. Мечта исчезла. Счастье? Нет Я счастлив был немного лишь. Погоня за мечтою - бред. И снова грустный ты сидишь. И снова нужно ставить цель И двигаться вперёд опять. Брать штурмом снова цитадель И всё сначала повторять.
2021-03-11 23:36:27
27
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Вероника Рубин
Немного грусные строки. Дарят задумчивость. Да, иногда новое страшно или не охота, и именно цели по списку двигают нас, заставляют расти духовно и физически дарят силы пробовать сново. Хороший стих🙂🙂🙂
Відповісти
2021-03-12 07:18:57
1
Oliver Schatz
@Вероника Рубин Спасибо, милая, Вероничка, да, всегда нужно двигаться к новой цели. А без цели - совсем плохо. Клубничку тебе.
Відповісти
2021-03-12 11:04:07
1
Oliver Schatz
@Mary Поначалу - да, а потом скучнаааа
Відповісти
2021-03-13 20:37:45
Подобається
Інші категорії
Пейзажні Гумористичні Соціальні Для дітей Подійні Привітання
Інші поети
Miyako-san
@Sakura_san_
Vera Gibson
@sissygibson
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2115
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5959