Переродження
(18+)
Місяць наповнився кров’ю,він буде лежати в канаві стічній, В канаві стічній,де поєднається сирість,запах смерті і гній. В зіницях моїх,місяць кров’ю напився-стали мертві вони як поети, Від краси і естетики в склепі лишилися тільки білі скелетики. Я ступаю ногами по червоній ріці, омиваючій холодний асфальт - Я ХОЧУ ДОЗУ, ломка знову і знову шприц в руці, я пускаю в вену поезію і прозу. Мало,мені так мало, Я хочу сильніший ефект, руки тремтять і скрегіт зубів, Бог поезії здохне-я так зголоднів. Проспект кровоточить,стоїть гільйотина, І лезо промовить останні слова, Я художник,я кат-це моя картина, Дзвони проб’ють - полетить голова. Аполлон, випльовує музу на мокрий від крові бордюр, Він страждає від болі під урочистий звук увертюр. У підворіттях брудних розкричались ненаситні уста. Один дотик,і вже місяць гниє,з’явилась червона роса.
2018-12-09 09:36:42
2
0
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14252
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5555