Переродження
(18+)
Місяць наповнився кров’ю,він буде лежати в канаві стічній, В канаві стічній,де поєднається сирість,запах смерті і гній. В зіницях моїх,місяць кров’ю напився-стали мертві вони як поети, Від краси і естетики в склепі лишилися тільки білі скелетики. Я ступаю ногами по червоній ріці, омиваючій холодний асфальт - Я ХОЧУ ДОЗУ, ломка знову і знову шприц в руці, я пускаю в вену поезію і прозу. Мало,мені так мало, Я хочу сильніший ефект, руки тремтять і скрегіт зубів, Бог поезії здохне-я так зголоднів. Проспект кровоточить,стоїть гільйотина, І лезо промовить останні слова, Я художник,я кат-це моя картина, Дзвони проб’ють - полетить голова. Аполлон, випльовує музу на мокрий від крові бордюр, Він страждає від болі під урочистий звук увертюр. У підворіттях брудних розкричались ненаситні уста. Один дотик,і вже місяць гниє,з’явилась червона роса.
Місяць наповнився кров’ю,він буде лежати в канаві стічній, В канаві стічній,де поєднається сирість,запах смерті і гній. В зіницях моїх,місяць кров’ю напився-стали мертві вони як поети, Від краси і естетики в склепі лишилися тільки білі скелетики. Я ступаю ногами по червоній ріці, омиваючій холодний асфальт - Я ХОЧУ ДОЗУ, ломка знову і знову шприц в руці, я пускаю в вену поезію і прозу. Мало,мені так мало, Я хочу сильніший ефект, руки тремтять і скрегіт зубів, Бог поезії здохне-я так зголоднів. Проспект кровоточить,стоїть гільйотина, І лезо промовить останні слова, Я художник,я кат-це моя картина, Дзвони проб’ють - полетить голова. Аполлон, випльовує музу на мокрий від крові бордюр, Він страждає від болі під урочистий звук увертюр. У підворіттях брудних розкричались ненаситні уста. Один дотик,і вже місяць гниє,з’явилась червона роса.
2018-12-09 09:36:42
2
0