ИКМУД2ІНСИВАНЕН0ІКЬНЕСЕНДІР1ЇОМ5
Вступ:
„Ой ходить сон коло вікон,
А дрімота — коло плота.
Питається сон дрімоти:
— А де будем ночувати?
— Де хатонька теплесенька,
Де дитина малесенька,—
Там ми будем ночувати,
Дитиночку колихати.”
____________________________________
Геометрична фігура − чорний квадрат,
вичавлює з себе всю колористику слів
Нафаршированих битим склом і сіллю порад,
моїх ріднесеньких голосів.
Кожна ніжка багатоніжки
встромлює у мозок ніж
ніжно-різко
різко-ніжно
ніжно-різко
і я занурився у ліжко.
Тиша, тихо-тихенько,
тихесенько-тихо
Подохла, померла, програла,
пітьму пізнала,
Змінилась, заграла, зашелестіла,
зареготала істерично,
і закричала
пронизливим гулом
тисячоголосих облич,
пожираючих нутрощі дулом
зубатим тисячоікластих рушниць.
Копії "крику" в'ються як плющ,
переплітаються ,змішують
барви тональностей
В спільну картину, мелодію, пульс,
свердлячи чорний квадрат до костей.
ВОНИ ГОВОРЯТЬ ТАК ГОЛОСНО: -я не хочу їх чути,
НЕ ХОЧУ
НЕ ХОЧУ
НЕ ХОЧУ
Діти, вихаркані з лона Мати,
Кричать мальовничіше
Едварда Мунка.
Ціль вереску − проникати
Під шкіру моєї кімнати.
2019-05-18 14:03:23
0
0