Вірші
ИКМУД2ІНСИВАНЕН0ІКЬНЕСЕНДІР1ЇОМ5
Вступ:
„Ой ходить сон коло вікон,
А дрімота — коло плота.
Питається сон дрімоти:
— А де будем ночувати?
— Де хатонька теплесенька,
Де дитина малесенька,—
Там ми будем ночувати,
Дитиночку колихати.”
____________________________________
Геометрична фігура − чорний квадрат,
вичавлює з себе всю колористику слів
Нафаршированих битим склом і сіллю порад,
моїх ріднесеньких голосів.
Кожна ніжка багатоніжки
встромлює у мозок ніж
ніжно-різко
різко-ніжно
ніжно-різко
і я занурився у ліжко.
Тиша, тихо-тихенько,
тихесенько-тихо
Подохла, померла, програла,
пітьму пізнала,
Змінилась, заграла, зашелестіла,
зареготала істерично,
і закричала
пронизливим гулом
тисячоголосих облич,
пожираючих нутрощі дулом
зубатим тисячоікластих рушниць.
Копії "крику" в'ються як плющ,
переплітаються ,змішують
барви тональностей
В спільну картину, мелодію, пульс,
свердлячи чорний квадрат до костей.
ВОНИ ГОВОРЯТЬ ТАК ГОЛОСНО: -я не хочу їх чути,
НЕ ХОЧУ
НЕ ХОЧУ
НЕ ХОЧУ
Діти, вихаркані з лона Мати,
Кричать мальовничіше
Едварда Мунка.
Ціль вереску − проникати
Під шкіру моєї кімнати.
0
0
422
(#)
Виноград розчавлений у ванній кімнаті
Ступні оповиті напитком богів
Давлять зверху, і ягоди пихаті
Кровоточать з різних кутів
Кисло-солодкі парфуми
як агрус і груша
Ванна наповнена запахом шиї
Втопи мене і якщо можеш
Зніми сукню і залиши її
На мокрій підлозі,
ти мокрими пальцями
топи моє худорляве тіло-,
-прибивши на дно,моя мила
Я хочу,щоб усе заніміло
Лише б ми не німіли
4
0
420
finita la comedia
Дивись,надія розставляє ноги
Давай лижи її пизду хутчіш
Наставила дівиця тобі роги,
Горлянку ріже тупий ніж
І пальці її довгі,тягнуть
за нашийник,примушують
слухатись наказу,
тож.... Лижи пизду як стоголовий цербер
І дасть вона відтрахати себе разок
Їби її шоб відчувала струм між ребр
А потім,прикуси мадам сосок
Вітаю,ти виграв кусочок трубчастого торту
На жаль,Історія фіналу
сумна і іронічна
Вона,тебе каструє-брудна,психічна,
сука.16 пар мечів показує,
пизда надії
І тихо-тихо відкривається пащека монстра
Нестерпно жалить вуха сміх повії,
І скоро ти відчуєш,наскільки Леді гостра
1
0
456
Я ненавиджу прощатись
Я ненавджу прощатись
Пролог:
Ненависть і Біль прийняли форму цих слів
Аби розказати як з тобою поруч я тлів
У темрямі,на кухні ми з'єднались у єдине
Смуток,біль і розпач із наших сердець лине
В обіймах неменуче гинули і народжувались знову
Дивлячись на твою красоту я втрачав мову
Ти крижаними сльозами умивала мої уста
Одна думка,як-кінжал і ран від нього більше ста
Я ненавиджу прощатись я пив сльози твої,сльози лились по моїх губах
І здавалося б що вічність будемо ми поруч,але це був просто баг
Ти поїхала,а я кричу голосно і тихо-щоб ніхто не чув водночас
Як поранений корабель йду на дно і затонути слід мені вже час
Під водою я один,не чути мого крику
Прошу,врятуй мене подавши тонку руку
Давай ми знову разом закружляємо у танці
Давай я знову прибіжу до тебе в ранці
Давай ми знову випємо вино за гаражами
Давай ми відстань будемо протикати кожен день ножами
І ми пропали і в горлі в мене ком
Тому прошу,убий мене своїм цілунком
2
0
415
Переродження
Місяць наповнився кров’ю,він буде лежати в канаві стічній,
В канаві стічній,де поєднається сирість,запах смерті і гній.
В зіницях моїх,місяць кров’ю напився-стали мертві вони як поети,
Від краси і естетики в склепі лишилися тільки білі скелетики.
Я ступаю ногами по червоній ріці,
омиваючій холодний асфальт - Я ХОЧУ ДОЗУ,
ломка знову і знову шприц в руці,
я пускаю в вену поезію і прозу.
Мало,мені так мало,
Я хочу сильніший ефект,
руки тремтять і скрегіт зубів,
Бог поезії здохне-я так зголоднів.
Проспект кровоточить,стоїть гільйотина,
І лезо промовить останні слова,
Я художник,я кат-це моя картина,
Дзвони проб’ють - полетить голова.
Аполлон, випльовує музу на мокрий від крові бордюр,
Він страждає від болі під урочистий звук увертюр.
У підворіттях брудних розкричались ненаситні уста.
Один дотик,і вже місяць гниє,з’явилась червона роса.
2
0
279
Нарешті люди знову показують своє лице
Почався день, істоти знову надівають цю кляту маску
У той момент коли сам Бог спостерігає із небес
Вони зі щирістю благатимуть у нього ласку
Стають навколішки і моляться як той слухняний пес
І просять в один голос про схожу маячню,молитви їхні як конвейер
Товчуть руками дружно в сердце,обіцяючи сповідувати віру
Та Бог забив на них давно, узявши в руки свій старенький плеєр
Вдягнув навушники,включив на повну гучність мп3 і слухає "Земфіру"
Наш батько шарить ,він знає що брехнею від нас тхне
Коли прийде час він гаряченне сонце за небокрай штовхне
Почалась ніч ,за нею слідом повилазили всі вади людства
Блуд,Похуїзм,Богохульство,Заздрість,Фальш-цим пахне в повітрі
На щастя люди знаходять себе у брехні,зраді,дозі і літрі
І їм плювати що сам Бог спостерігає з раю
Вони не бачать перед собою краю
У цей вечір вони тиняються ,вони щасливі
Вони будуть раді найсильніший зливі
І Бог який наспівує "Placebo" розуміє це
Нарешті люди знову показують своє лице
1
0
261
А
Ліпив він з них скульптури його звали-архітектор
І статуї були під владою отця для нас він є антитезою творця
з очей його мистецтва стікав коректор
а ми...ми точно не мистецтво ми юне покоління
ми стоїмо в багнюці по коліна
але в сердцях у нас вогонь горить
і ми так хочемо відчути цю прекрасну мить
коли настане день безчинства й самосуду
ми спалимо цю йобану паскуду
наш хаос буде розповзатись це капілярне явище
ми маргінали ми блядьске сміттєзвалище
ми покоління юних анархістів
в очах у нас злість , швидкість і агресія
для нас важлива справжня й пристрасна поезія
адже поет і анархіст це є синонім
а архітектор і творець це є антонім
0
0
324
Вона керує мною
Письменник ,Графоман,Поет таких як ти тут називають
Проте усі навколишні тебе за дурня мають
Говоритимуть вони- це взагалі не перспективно
Одного дня коли ти відчуватемеш себе противно
Коли емоції переповнятимуть твої думки
Від того що давно ти не писав почнуться ломки
Узявши в руки свою саму сильну зброю
Ти на коліна не впадеш під натиском заздрісного рою
Неси свої слова у самий центр битви
Вірші твої просякнуті протестом це лезо бритви
І шоб удосконалити свою пісню чи легенду
Ти вбєш себе, у цьому вся концепція тут немає хепі енду
А час то буде бігти а з ним твої уміння
У труні холодній лежить твоє творіння
В якись момент твоя примхлива муза зголодніє
Не встигнеш зрозуміти як усе навкруги тліє
стоїть вона у центрі битви , докурює цигарку
хто з вас повинен пройти під тріумфальну арку ?
ЕПІЛОГ
Муза:Аплодисменти,браво,браво ти виграв дуель самим з собою
Автор:Шараут моя Муза невже я зможу справитись з тобою ?
0
0
327
Level up
Люди мутували еволюція пішла в регрес
Вони не зможуть контролювати цей процес
Адже зациклені вони на поданні своєї раси
Це зовсім не обгрунтовано для збільшення маси
П'явки прогризають їхню шкіру до костей-їм всеодно
Псевдо-люди не відчувають вже давним-давно
Аби довести що вид цей може домінувати
Вирішили вони один над одним панувати
Вбивати,Брехати ,Ненавидіти,Пльондрувати їсти собі подібних-головне існувати
УВАГА,УВАГА-новий рівень,нова модифікація
ХАХА жартую чергова дегенерація
Їм набридло самих себе пожирати
Додумались вони на одинці догнивати
Стоять і мочаться усюди
Самотні і нікчемні люди
О Велика і Процвітаюча нація
Яка наступна ваша реінкарнація?
1
0
328
