At night
Xiao Feng
No one knows that it is at night,when everything falls into the embrace of darkness, when there is such silence and stillness that time seems to have stopped,that I can really be myself. It's at the time when some are lost in their dreams and others in their nightmares that my mind is flooded by worries,by sadness,by loneliness. I wonder about the sky,about the past,the present and the future, I wonder about my life and even my death. And often, when the walls of my mind are not strong enough to bear the overflow of my feelings,they force their way into the garden of my heart, destroying the beautiful flowers that I've been growing.The sight of my ravaged garden,bringing me such sorrow that I'm unable to stop the tears from escaping my eyes.
2020-05-19 08:02:44
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Valour And Faith
👌👌👏👏
Відповісти
2020-05-19 08:38:56
Подобається
Інші вірші поета
Amore Longing Still fighting. Let it rain
Інші поети
Vorozhka
@Vorozhka
Natlyindaeyo
@drewbarry23
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16632
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2300