Перший крок до щастя
Яна Шинко
Думала я, що щастя не має на світі. На кожному кроці люди лихі, Тому й тіло від страху тремтіло, Від горя сильно сердце боліло. Думала я, що кожен відвернувся від мене. Не хоче, не бачить, не чуть. Але я зрозуміла, що себе накрутила. Цей день не хочу забуть!
2021-11-12 15:09:47
5
0
Інші вірші поета
Думки Землі Поклик Ілюзія Самотність губить життя
Інші поети
Ren
@Panda_4010
Muzalevski
@Muzalevski
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1705
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3656