Поклик
Яна Шинко
Я співаю під вікном твої балади. Ніжним голосом розлітаються вони містами. Почуй і ти ж мій голос, коханий, Та спробуй знайти мене лісовими стежками. Я буду чекати тебе з тарілками Познайомишся ти з новими смаками. Будемо разом у лісі гуляти, Та твої пречудові балади співати. Будеш завжди мене надихати Силу духу, волі давати. Ти тільки іди, Проривайся, рвися цима заростями. Я співаю біля вікна твої балади. Будуть лунати ще й серенади. Так може гучніше мені заспівати? Щоб горя в котре мені не зазнати!
2023-05-17 12:31:16
3
0
Інші вірші поета
Свіжий ковток Зимова таємниця Перший крок до щастя Сансара
Інші поети
Анна Лущевич
@anna_lushchevich
Уляна
@Ulyana_New
Luu Herrera
@luuherrera77
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4641
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1989