Сансара
Яна Шинко
Опадають з дерев багряні листки. Повторюються з історії рядки. Вітер шумить і чутно, знов кулі. А там і ракети, шахеди та пулі. Знову тривога, знов чутно крик. А хтось у підвалах жив рік. Хтось пив воду, топивши сніг. А в когось уже не має майбутніх доріг. Війна зняла з нас маски. Не віримо більше в кацапські ті казки. Нас роками нищили ви, Тепер нам є чим відповісти!
2023-10-04 13:39:55
3
0
Інші вірші поета
Ментальний світ Перший крок до щастя Зимова таємниця Безболісний вистріл
Інші поети
bas_mala
@bas_mala
mystic_eternity
@mystic_eternity
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1239
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3596