Зимова таємниця
Підійми голівку і відкинь думки. Подивись, що бачиш у красі? Маленькі мерзлі крапочки Ніжно опинились на чолі й щоці. Невеличкий білий вихорець Повернув голівку до віконця. Тепер ти ніби мандрівець, Що мандрує світом цьоготворця. Пухнасті олені і сніговички Люб'язно лапками махають. А сніжинки, шишки і хмаринки Заворожувати всіх допомагають. А там ще далі світ чудес, Де миготять маленькі друзі. Ця кімната вже не має меж, Сьорбають жінки десь смузі. А в ночі, то справжнє диво. Де оживають персонажі з казок. Скільки ж за ніч таємниць приплило. Чи розгадаємо їх без підсказок?
2024-01-13 17:33:20
2
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
48
11
1408
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1242