Зимова таємниця
Підійми голівку і відкинь думки. Подивись, що бачиш у красі? Маленькі мерзлі крапочки Ніжно опинились на чолі й щоці. Невеличкий білий вихорець Повернув голівку до віконця. Тепер ти ніби мандрівець, Що мандрує світом цьоготворця. Пухнасті олені і сніговички Люб'язно лапками махають. А сніжинки, шишки і хмаринки Заворожувати всіх допомагають. А там ще далі світ чудес, Де миготять маленькі друзі. Ця кімната вже не має меж, Сьорбають жінки десь смузі. А в ночі, то справжнє диво. Де оживають персонажі з казок. Скільки ж за ніч таємниць приплило. Чи розгадаємо їх без підсказок?
2024-01-13 17:33:20
2
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1989
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2239