Зимова таємниця
Підійми голівку і відкинь думки. Подивись, що бачиш у красі? Маленькі мерзлі крапочки Ніжно опинились на чолі й щоці. Невеличкий білий вихорець Повернув голівку до віконця. Тепер ти ніби мандрівець, Що мандрує світом цьоготворця. Пухнасті олені і сніговички Люб'язно лапками махають. А сніжинки, шишки і хмаринки Заворожувати всіх допомагають. А там ще далі світ чудес, Де миготять маленькі друзі. Ця кімната вже не має меж, Сьорбають жінки десь смузі. А в ночі, то справжнє диво. Де оживають персонажі з казок. Скільки ж за ніч таємниць приплило. Чи розгадаємо їх без підсказок?
2024-01-13 17:33:20
2
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2748
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2770