Ілюзія

Яна Шинко

Та й бринить та лісова стежка - Кличе мене співами своїми. Я простягнуся руками моїми - І спіймає воду з них квітка. Я зроблю крок по зеленій травичці - Залишиться слід, я йду мов пір'їнка. Легіт дурманить, усе мов оманка. Чи повірю в дурниці? Чи може це правда? Я бачу наче туманом, чорні силуети. А що тут забули кадети? Стежко, невже це принада? Я бачу сон, невже це пастка? Та й бринить та лісова стежка Та й кличе зелена доріжка. Та й поглине брехливі сльози квітка.

2023-07-06 18:23:56

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Нікка Вейн

Чудовий вірш!) ✨

Відповісти

2023-07-12 08:25:49

Подобається

Яна Шинко

@Нікка Вейн Вельми дякую)

Відповісти

2023-07-12 08:43:17

Подобається

Інші вірші поета

Сансара Смак Хеллоуїна Настирливі думки Перший крок до щастя

Інші поети

Nata Poshedyn

@nataposhedyn

Asker Nerys

@Asker_Nerys

rosbyta_chasha

@rosbyta_chasha

Схожі вірші

Всі

"Hannah"

Jojo Harl

Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.

16546

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

9504