Попіл
Кожна людська обіцянка - Це тільки попіл, що літає в повітрі. З таких не одна панянка Змішує фарбу у своїй палітрі. Слова ж, до того, нічого вже не значать, Пустотливі бешкетники вилітають з вуст чужих. Вони з часом на картині все побачать - Як перетворюються багатозначні на пустих. Як легко можуть ранити людину, Ще більше, ніж загострений кинджал. І за секунди зіпсувалася картина, А мисткині народ кричить: «Провал!» Та чи винна вона через попіл твій? Та чи хотіла таких дарунків? Це крах її дитячих мрій, Ніколи не створить вже малюнків! Ніколи не стане вже до полотна, Ніколи не змішає фарбу на палітрі! А все через твої слова, Що літають попелом в повітрі...
2020-06-20 14:45:11
1
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9104
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2976