Попіл
Кожна людська обіцянка - Це тільки попіл, що літає в повітрі. З таких не одна панянка Змішує фарбу у своїй палітрі. Слова ж, до того, нічого вже не значать, Пустотливі бешкетники вилітають з вуст чужих. Вони з часом на картині все побачать - Як перетворюються багатозначні на пустих. Як легко можуть ранити людину, Ще більше, ніж загострений кинджал. І за секунди зіпсувалася картина, А мисткині народ кричить: «Провал!» Та чи винна вона через попіл твій? Та чи хотіла таких дарунків? Це крах її дитячих мрій, Ніколи не створить вже малюнків! Ніколи не стане вже до полотна, Ніколи не змішає фарбу на палітрі! А все через твої слова, Що літають попелом в повітрі...
2020-06-20 14:45:11
1
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2022
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10188