1. Все тільки починається
2. Історія моєї "ідеальної" сім'ї
3. Випусний клас чи "початок безсоння"
4. Нові однокласники
5. Нові почуття
6. Перша прогулянка
7. Спокійно! Це ж просто поцілунок...
7. Спокійно! Це ж просто поцілунок...
Було вже близько першої ночі, проте я ще досі не спала. В чому ж причина? Звісно, що в першому поцілунку з Ноа.
Після короткого, але такого нервуючого дотику губами, серце точно впало в п'яти.
Я швидко попрощалась та вибігла з його машини, ноги були ватними та я ледве дійшла до кімнати, щоб урочисто подивитися в дзеркало та почати пищати від радості.
Мій мозок охопило одне питання, а саме, як тепер поводитися з Ноа? Як поводять себе дівчата, коли хлопець їх поцілував, але ще не запропонував зустрічатися? Вирішила, що буду поводити себе природно і діяти по мірі необхідності. Уроки вже давно були зроблені, зуби почищені, залишалося тільки прибрати непотрібні думки з голови та піти спати.

Будильник сповіщав, що наступив ранок.
Звісно, що про нормальний сон мови й не йшло, почувала я себе не дуже, адже заснути змогла тільки о другій годині ночі.

Ранок почався з звичної рутини. Сьогодні я одягла чорну спідницю, білу сорочку та кавовий піджак. Біля входу до школу, до речі, сьогодні я йшла без Кетті, мене зустрів Оскар, що навіть відкрив мені двері! Повірте, я теж була вражена.
- Доброго ранку, місс Оллі.
- Ого, привіт, джентльмен Оскар, ти дивуєш мене ще з учорашнього вибору кави,- тепло відповіла і з шоком увійшла до школи.
- Як вчора доїхала додому? Ввечері стало так холодно, що мій ніс був схожий на ніс клоуна.
- Ноа висадив мене прямо біля мого будинку, тому я не замерзла.
Хоч насправді, якщо було б навіть -20, я б не помітила, бо почуття після поцілунку обмалювали моє обличчя і тіло. Ми обмінялися ще декількома фразами, що на диво були адекватні та без підколів. Не думала, що Оскар може бути навіть таким.
В класі вже сидів Ноа, що тепло посміхнувся після того, як зазирнув мені в очі. Перевівши подих і підійшовши до свого місця, на парті я помітила дещо, що привернуло мою увагу.
© yulia zhuravliova,
книга «Ванільна кава».
Комментарии