Я завжди встаю о 5:50.
Ще з 6 класу, це ввішло в звичку.
До речі, зовсім забула розповісти, яка ж я, на вигляд.
Мій ріст приблизно 5' 3" фути, а вага 48 кг.
Маю довге, темно-каштанове волосся, моя мама вважає, що довге та доглянуте волосся -  головна прикраса дівчини. Я завжди прислухаюсь до неї, адже її зовнішній вигляд, немов змальований з журналу про етикет зовнішності.
Мої очі сіро-зелені, такі як у мого тата.
Повернемося до теми шкільного життя.
Кожного ранку я біжу до ванної кімнати, щоб привести себе до ладу.
Після косметичних процедур я йду снідати. Я знаю, що багато підлітків мого віку кажуть, що не встигають снідати. Впевнено можу сказати, що сніданок мега важливий для організму, тому пропускати його категорично не можна.
Після головного прийому їжі я підіймаюсь до своєї кімнати, де збираю свою сумку та одягаюсь. Безліч учнів моєї та не тільки моєї школи вдягають вільний худі та джинси. Часто я задаю собі питання, чому в них саме такий стиль? Невже їм начхати на свій зовнішній вигляд?
Думаю, що в школу потрібно приходити охайним. Мій звичайний образ це спідниця та блуза, зібране волосся та гарний настрій.
Не розумію, чому ж учні не люблять своєї школи?
Адже, саме вона дає нам базу знань, ми самореалізовуємось з її допомогою.
Отже, після ранкової рутини я вийшла з дому. Доволі часто, коли я наполегливо прямую до школи до мене прив'язується Кетті.
Вона нормальна дівчина, ми вчимося з нею в одному класі, але рівень її пофігізму зашкалює, вона не хвилюється за оцінки, поведінку і також вона пліткарка. Це краще, ніж мовчазно йти самій, але її розповіді про колишнього і собаку мене бентежать.
Сьогодні я теж її зустріла.
- Привітики, Оллі.
Я дуже не люблю, коли моє ім'я в буквальному сенсі спотворюють.
- Привіт, Кетті.
- Чула, що в нас в класі поповнення.
Я ніколи не цікавилась складом мого класу, бо 80% з них повні неадеквати.
- Не здивуюсь, якщо це знову будуть дівчата,що вважають себе королевами школи.
Я промовила це з неприязню.
- Знаю, що це 2 хлопців, але ця інфа не перевірена.
Сленг Кетті... Терпіти його не можу. Навіщо псувати нашу мову, додаючи непотрібні, беззмістовні словечка.
Кетті ще довго розповідала про наших загадкових однокласників, а я слухняно йшла, мріючи скоріше добігти до класу, щоб закінчити цей діалог.