Сон...

Юлія Юріївна

Настала ніч, так тихо стало... І знову бачу я вісні... Тебе! А ти не мій, і не твоя я! Бо ті дороги розійшлися, Молоді такі дурні, коли ще ми не знаєм, що буде з нами далі. Що можна ще вернути, ці, такі короткі миті. Але не вісні! І ти проснулась.Сказавши! -І знову сон, це просто сон! Не можемо ми бути разом! Бо вже давно чужа і не твоя!

2021-04-09 19:29:23

Інші вірші поета

Історія у вірші, думках, в душі. Мама Забутий солдат. Майбутня мама...

Інші поети

C A Quinn

@Hey_its_CC

MARI

@marsikitsme

آنسة سلحفاة ( سولكاتا)

@sulcata

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1790

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

1415