Книги
Всі
Вірші
Всі
Невідомі долі
Білі краплинки в небі кружляли.
Падали всі одним полотном,
Чому смуток вони навівали?
Зжимаючи серце крижаним кулаком.
Вітер їх гойдав поволі,
І ніс в лісну глибину;
Де невідомі долі,
Де не знайти історію просту.
Знайдеш там горе,
Заметене в снігу.
Життя байдуже,
Підстрелену лисицю руду.
Певно жити вона не хотіла,
І радіти земному життю.
Марно дітей залишила
Тепер вічно лишишся в снігу.
2
0
308
Небо голубе нед нами
Небо голубе над нами.
Чисте мов кришталь.
Воно весить віка,
Простилається у даль.
Земним холодним днем,
Та іншими порами.
Незважаючи на сморід і дим
Воно лишається голубим.
Рідко хмару вітер пожине,
Як листок по морі.
Та хмара пропливе
В самотності та горі.
Чи знайде в небесному океані
Родину свою?.
Не уступить темряві!
Встоїть в годину лиху!.
Небо полотно безмежне,
Подих перехоплює.
Явно не людське -
Підпис досконалості на нім є.
4
0
305
