Вірші
#
Колись настане темінь тих часів
Словесна спрага, смислова напруга
Не висловить загальних почуттів
І кожен віднайде в поеті друга...
Колись уже палким митцем
Поет, коханець муз, о боги
Писав любов, примарним олівцем,
Що у серцях відгукувалась глухо
Належним чином викохані фрази.
Сплітаються у строфи і вірші
Не заліковані образи
Повернуться до хворої душі
Поезією... Плетивом катренів
У тьмі сенсовної, боги, війни
На сітку із криваво-чорних шрамів
Він накладе невидимі бинти.
Коханець муз
Освячений богами
Поет для всіх..
Людина у душі..
3
1
62
