Буденність
Проходить час, проходять дні, нічого не змінилось навкруги. Повсюди ті же лиця , ті же люди, буденність стала навкруги життя. Немов ілюзія накрила пилиною, затьмарила очиська всіх людей. Усі живуть, як алгоритми, як механізми чужих рук. Шкода не зупинити цього алгоритму, Не зрушити безсмертний механізм. Той механізм, що править людством, той механізм буденності життя.
2020-08-08 12:30:36
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Буденність завжди буде , тільки від нас залежить якою саме ми її захочемо собі бачити )
Відповісти
2020-08-09 18:47:21
1
Игорь Демин
Я в этом стихе четко увидел свою жизнь. Автор настолько ярко передал мой внутренний мир, что просто , Браво!! Действительно, люди пользуются другими людьми , как неким механизмом для достижения своих целей. Браво, автор, браво!
Відповісти
2020-08-10 03:43:50
1
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5732
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3575