Буденність
Юрий Voituk
Проходить час, проходять дні, нічого не змінилось навкруги. Повсюди ті же лиця , ті же люди, буденність стала навкруги життя. Немов ілюзія накрила пилиною, затьмарила очиська всіх людей. Усі живуть, як алгоритми, як механізми чужих рук. Шкода не зупинити цього алгоритму, Не зрушити безсмертний механізм. Той механізм, що править людством, той механізм буденності життя.
2020-08-08 12:30:36
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Буденність завжди буде , тільки від нас залежить якою саме ми її захочемо собі бачити )
Відповісти
2020-08-09 18:47:21
1
Игорь Демин
Я в этом стихе четко увидел свою жизнь. Автор настолько ярко передал мой внутренний мир, что просто , Браво!! Действительно, люди пользуются другими людьми , как неким механизмом для достижения своих целей. Браво, автор, браво!
Відповісти
2020-08-10 03:43:50
1
Інші вірші поета
Герої України Небесна сотня Дівчина-Весна Ти не один
Інші поети
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Taeter Pompi
@TaeterSmile
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3947
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2153