Буденність

Юрий Voituk

Проходить час, проходять дні, нічого не змінилось навкруги. Повсюди ті же лиця , ті же люди, буденність стала навкруги життя. Немов ілюзія накрила пилиною, затьмарила очиська всіх людей. Усі живуть, як алгоритми, як механізми чужих рук. Шкода не зупинити цього алгоритму, Не зрушити безсмертний механізм. Той механізм, що править людством, той механізм буденності життя.

2020-08-08 12:30:36

9

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Буденність завжди буде , тільки від нас залежить якою саме ми її захочемо собі бачити )

Відповісти

2020-08-09 18:47:21

1

Игорь Демин

Я в этом стихе четко увидел свою жизнь. Автор настолько ярко передал мой внутренний мир, что просто , Браво!! Действительно, люди пользуются другими людьми , как неким механизмом для достижения своих целей. Браво, автор, браво!

Відповісти

2020-08-10 03:43:50

1

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

5

11208

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

43

7

1399