Падший музей
0_Anonim_0
Лезвием по шее Стволом по виску Мёртвые картины И тело на полу. Капает кровь, каплями вниз, Закрыть глаза навек Последний мой каприз. Мёртвые картины, падают со стен. Их срок годности истёк. Творец увидел свет. Падает музей, Сей чудной красоты Комната мгновений Заперта навек...
2021-02-14 20:42:50
0
0
Інші вірші поета
...
Інші поети
Veronika Yupyn
@Veronika_Yupyn
it'sdher _
@ddher_
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2038
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13216