Херека дивилася на Атіллу який навіть не торкався її. Вона розуміла що має зробити те що мусить хоч вона цього і не бажає. Меч Арея дивився прямо на неї і просив її виконати свій обов'язок, але вона радше вирвала собі серце. Але зробивши вдих королева взяла до рук меча і він засвітився.
Херека обережно прив'язала до руків'я меча драконів камінь який носила на шиї з дитинства тонкою чорною ниткою і зробила видих. Скоріше за все боги розсердяться на неї але вона має спробувати його захистити хоча б якось.
Виходь обережно- пошепки попросила вона Атіллу.
Він обійняв її. Херека старалася не показувати свого страху але в неї це не виходило у вухах звучали слова шаманки.
Він вийшов за межі палатки. Вона переборювала стук власного серця й підвелася на ноги. Довкола все було завішене килимами й багато обставлене подарунками з різних країн.
Херека уважно розглядала килим у намагалася розгледіти там відповідь. Потім вдихнувши вона дала знак командиру загону і наказала
Захищай короля.
Ви мене зовсім за дурня вважаєте - відповів він розлючено, коли побачив що Херека перев' язує йому руку ниткою але коли він побачив з ким сперечається замовк.
Дивно було знову опинитися тут через стільки років Херека сиділа на містку над великим басейном який був величезного розміру. А над містком висіли гойдалки л мотузок і дошкою. На тому боці стояла шаманка і тримала поруч себе якусь невідому істоту.
Допоки ти гойдатимешся він битиметься - Херека поглянула на неї й почала кататися.