Херека

Атілла шукав її очима й не бачив. Херека не з*являється навмисно! Він перемагає армії!Завойовує міста! А приструнити фаворитку не може!

Грудина розболілася воєначальник зробив зробив кілька глибоких видихів

-Розжени їх!-молодий солдат розганяв юрбу. Люди розбігалися. Атілла піднявся сходами. Зрада того, кому він довіряв скосила його та шкодувати було ніколи.

Вона спускалася її руде волосся зібране у хвостик, на пальці каблучка з аметистом. Херека обійшла його зліва. Вона не підкорилася. Херека не народила йому спадкоємця. В ім*я Ареса, нащо він терпить! Рукою Атілла схопився рукою за руків*я меча Ареса. Тієї ночі, Херека позбавила його вибору, король взяв насильно.

Спочатку вона розшкрябала Атіллі лице, а потім затихла. Після цього, щоразу, як воїн приходив у її кімнати, Херека лягала й розсувала ноги. Кожна ніч із нею стала пеклом, тому він просто йшов геть.

-Король викликав вас до себе,-стражник кричав у спину Хереці, яка виїжджала за ворота.

Вона прийшла згадати. Дівчина провела пальцями по холодному каменю, розглядаючи символи, Херека шукала відповідь, як вогонь привів її сюди.

Атілла взяв її за руку.

Я не знаю. Він мовчить!- Херека дивилася на символи й нічого не чула..

Сьогодні вночі я лишуся з тобою,- не прохання, наказ.

Щось блиснуло. Лівою рукою вона зібрала пісок, знайшла символ.

Тебе чекає шлях, який приведе,- їй перехопило подих,- до Воріт?. Херека вирвала долоню й розбирала знаки. На її руках *явився малюнок, що вона бачила у свічі.

Твоя сила в мені,

Атілла різко тягнув її до коня.

***

Херека розглядала свої руки, на них то згасав то загорався символ. Над кількома метрами, над підлогою, висів підсвічник..

Що ж зі мною відбувається.

Після повернення з цього місця, дівчина побачила привида матері.

Опівніч. Херека зчезла у невідомому напрямку. Вона не пускала за собою нікого. Із тих пір я ворожка розтанула у камені, Херека віддалялася ще більше.

Херека увійшла у його палатку, що слугувала царю домівкою у ці декілька місяців. Фаворитка одягнулася у яскраво-червону сукню. Волосся заклоте назад, нігті розфарбовані в тон до сукні, в очах, погляд хижака.

Херека сіла, навпроти нього на коліна. Простягнула йому руки кистями назовні.

Коли воїн взяв її за руки, в шатер залилося світло кольору міді. Шию її оповив напівпрозорий змій.

Херека помирала від спеки, служниці доливали Асайї води, Атілла пішов у розвідку.

Херека спустилася зі свого паланкіну. Сонце палило у голову.

- Ця битва значуща,- співрозмовниця-поправила шаль.

Марія

Самейн сидів у забутій печері. Опік на животі. Незнайомець вичерпав усі свої сили. Одним ударом, дівчина вишибла його з сідла. На небі сходив повний місяць

Харел пригнувся на Марію збирався напасти розлючений підліток. Дівчина кинула ножі на підлогу. Вона присіла його правиця пройшла повз. В його очах лють. Королева розвернулася спиною до нападника.

Хлопець наскочив на неї. Марія посунулася на 60 градусів й вдарила його в колінну чашечку. Коліна підігнулася.Хлопець впав на одне коліно. Докрутившись, Марія торкнулася його лиця. Темрява виходила із нього крок за кроком.

***

Марія розуміла, що зараз відбувається. Вони вб*ють малого.

Велика Матір захисти.

Сходило сонце.

Вдих-видих.

Із видихом із неї вийшло мідне світло. Воно вихором злетіло, до кулі, що тримав у руках хлопчисько.

Вдих-видих.

Коло із воїнів розступилося.Хлопчик вийшов вийшов й пройшов якомога далі. Та все ж таки, наостанок, їхні погляди зхрестилися.

На небі сходило сонце. Довкола закопували покійників. Харел уважно дивився на карту, двісті чоловік проти трьох тисяч.

- Юрій де Левера,- Марія розвернулася лицем до правого боку палатки.

Вона опинилася у холодній каналізації. Вологими стінами печери проповзали гад.ки.

Марія спустилася сходами над лавою вулкану. Під ногами в неї затряслася земля. На Марію, не приховуючи осуду, дивилася гадюка. Дівчина перестрибнула через “гостю”.

Ламія розмахувала своїм хвостом.З усіх боків на істоту падали шматки від лави.