Лиши собі
Марія Відьма Галича Лепетан
Серія: Чорне та біле Коли ти нарешті все зрозумієш! Коли ж трафить шляк! За цими стінами, нічого, крім страху нема. Мене вже нема в цьому тілі. М*ясо та кістки... А ти що? Серце своє мені віддаси? Лиши собі Темної ночі, Темної вежі. Чорний чоловік Тихо йде. Я йду за ним, Я зробила свій вибір! До мене не лізь! Віддала себе натомість. Ти хочеш, щоб я зникла, Я знаю... Твоя любов давно вже стала Фікцією... Темної ночі, Страх відскакує від стін. Тьма всередині-назовні. Та вона мене не придушить А ти що? Серце своє мені віддаси? Лиши собі...
2021-02-21 06:13:28
3
0
Інші вірші поета
Велике Полювання Ріка та Камінь Чарівний горішок Древні хроніки
Інші поети
Cammie
@Cammie
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
2510
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1545