Її поховали посеред ночі і ніхто не задавав зайвих питань. В замкнутій труні з чорного дерева в якій не було повітря не було права на подих. Священик одягнений в чорне лише підійшов уважно роздивився усю цю конструкцію і наказав
Відімкніть труну- підійнявся галас шум крик метушня.
Так не можна- намагався молодий священик привести його до здорового глузду але він не бажав його слухати.
А якщо я відспівуватиму мертву собаку а потім мене всі підіймуть на сміх- священик був невблаганний в своєму рішенні.
Пробудимо всіх демонів з мисливцями розпочнуть свої ігрища- сказав хтось кого вона не бачила.
Підійняли кришку її уважно розглядали. Глен робила вигляд що спить.
Це вона, - сказав хтось,- в неї намисто з кісток. Ворог завжди в нього цілився і ніколи не влучав.
Хоч перевдягнули до світанку- прозвучало ще саркастичніше.
Священник почав читати молитву кинув пригоршню землі.
А потім присипали листям. Вони знали що її шукатимуть і можливо навіть і знайдуть але це буде або не те місце або не та людина.