На землі продовжував лежати холодний сніг. Холод пробирає до кісток, але Глен здавалося не звертала на це уваги. Довкола бігали люди і діти. Їй вперше за довгий час було спокійно вона почувалася в безпеці. Вовк просто поглядав на те, що відбувалося і не гарчав. Раптом десь неподалік злетіла стріла і біля неї почало бігати маленьке вовченя. Воно обережно підбігла до старшого вовка і стало уважно його розглядати.
Ти чого сніг це ж весело?- запитала Глен не розуміючи що відбулося.
Вона швидко підійшла до своїх вовків аби ніхто не побачив що сталося. Глен провела їх у кімнати і спробувала дати наказ сидіти тихо але молодший не хотів її слухатися. Вони вийшли назовні було холодно і морозно. Їх півкроку відділяло аби впасти до безодні. Дівчина побачила лабіринт з листя.
Сховайтеся поки там сподіваюся не замерзнете- вона обережно завела звірей всередину і наштовхнулася на чоловіка який вигляядав як купець з ринку.
Шо ти тут робиш?- запитав незнайомець і Глен зрозуміла що він не бачить її тварин.