Не видане!
Цей лист напевне не побачить світ Він пам'ять всього, чого вже не вернути Цей лист прощання, з ким уже не хочу бути Та знаю що ображу до кінця віків Пробач за все що міг наговорити з дурі Я не навмисне, просто так наказував нам час І дуже сильно, так хотів би поряд бути Та ти давно для вже людина не моя І скільки помилок зробив я за свої роки Та не хотів би я тебе помилкою вважати Колись це мало трапитись, скажи, Я більш не хочу бути із тобою поряд
2018-02-12 06:47:54
6
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1683
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12372