Хто вона насправді?
Емма чекала приїзду Марка. Але тут приїхав тато. Він на руках приніс Стефана. Це виглядало трішки смішно. Емма зразу почала перевіряти чи він в порядку. Виявилося йому вели снодійне. Він намагався встати Емма його положила. Швидку вони не викликали. Адже він скоро прийшов до себе.
- Де я? Запитав схвильовано Стефан.
- Ти в мене. Що сталося ти можеш сказати?
- Можу. Але не тобі.
- Чого???
- Ну не можу і все! Марк не приїде нехай містер Коул за ним не їде!
- Він вже поїхав.
Тут подзвонив до Емми телефон. Це був Марк.
- Алло, ти де?
- Я в аеропорту. А що соромно за те що не забрали мене!
- Тато уже їде!
- Щойно!? Хіба він не мав уже доїжджати до аеропорту?
- А ти звідки знаєш?
- Я... я просто сказав, що він мав би доїжджати. Це просто припущення...
- Зрозуміло.
Емма відчувала себе дивно. Адже те що Аліка в цьому може бути замішана вона не сумнівалася. Але здається Марк дещо знає!
- Так Стефан розказуй, що сталося!
Стефан усе розказав. Емма зразу когось набрала.
- Алло тато ти де? Точніше по якій дорозі ти їдеш?
- По тій самій. А, що?
- Приїжджай до дому! Це все підстава!
- Бути не може!
- Тато! Чого ніколи мене не слухаєш!
- Я недокінчив речення! Бути не може, що ти дізналася. Я хочу, щоб ти ніколи в житті не віддала компанію ні Марку ні Аліці! Зрозуміло. Краще нехай мене вони вб'ють таким способом. Аніж оточують і звинувачуть в цьому тебе!
Далі Емма почула як дуже сильно скриплять тормоза. Емма заплакала. Вона бігом почала збиратися але потім зрозуміла, що Стефану, ще погано. І що вона не може залишити його самого. Стефан зрозумів, що сталося. І ще він розумів, що якщо це сталося коло його будинку звинувачувати будуть його батька!
Від сьогодні у них в голові було одне питання, що це була за жінка і як вона дізналася про все і, хто вона така?!
- Де я? Запитав схвильовано Стефан.
- Ти в мене. Що сталося ти можеш сказати?
- Можу. Але не тобі.
- Чого???
- Ну не можу і все! Марк не приїде нехай містер Коул за ним не їде!
- Він вже поїхав.
Тут подзвонив до Емми телефон. Це був Марк.
- Алло, ти де?
- Я в аеропорту. А що соромно за те що не забрали мене!
- Тато уже їде!
- Щойно!? Хіба він не мав уже доїжджати до аеропорту?
- А ти звідки знаєш?
- Я... я просто сказав, що він мав би доїжджати. Це просто припущення...
- Зрозуміло.
Емма відчувала себе дивно. Адже те що Аліка в цьому може бути замішана вона не сумнівалася. Але здається Марк дещо знає!
- Так Стефан розказуй, що сталося!
Стефан усе розказав. Емма зразу когось набрала.
- Алло тато ти де? Точніше по якій дорозі ти їдеш?
- По тій самій. А, що?
- Приїжджай до дому! Це все підстава!
- Бути не може!
- Тато! Чого ніколи мене не слухаєш!
- Я недокінчив речення! Бути не може, що ти дізналася. Я хочу, щоб ти ніколи в житті не віддала компанію ні Марку ні Аліці! Зрозуміло. Краще нехай мене вони вб'ють таким способом. Аніж оточують і звинувачуть в цьому тебе!
Далі Емма почула як дуже сильно скриплять тормоза. Емма заплакала. Вона бігом почала збиратися але потім зрозуміла, що Стефану, ще погано. І що вона не може залишити його самого. Стефан зрозумів, що сталося. І ще він розумів, що якщо це сталося коло його будинку звинувачувати будуть його батька!
Від сьогодні у них в голові було одне питання, що це була за жінка і як вона дізналася про все і, хто вона така?!
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(1)
Хто вона насправді?
Пишіть коментарі)))
Відповісти
2018-09-30 14:54:20
Подобається