ПРАВДА, ВОРОГ І ТИ!
(Розповідь від Стефана)
Зараз саме час їй сказати. Ми з Еммою сидимо в машині, коло її будинку.
- Я маю йти. Дещо термінове.
- Що?
- Забула в дома гаманець. А я ще хотіла піти в магазин. Він скоро закривається.
- Я тебе підвезу.
- Почекай тут. Я скоро.
Емма побігла до дому. За хвилину він побачив як засвітилося світло. Та на диво воно довго світило. Стефан пішов перевірити, що сталося. Коли він прийшов то побачив що Емма сидить на стільці прив'язана. Вона була спиною до входу. Потім він побачив когось. Він почав з ним битися. Він втік. Стефан підбіг до Емми і почав ї розв'язувати.
(Розповідь від Емми)
Ми сиділи в машині. Я побачила що Стефан хоче щось сказати тому почала розмову.
- Я маю йти. Дещо термінове.
- Що?
- Забула в дома гаманець. А я ще хотіла піти в магазин. Він скоро закривається.
- Я тебе підвезу.
- Почекай тут. Я скоро.
Я зайшла до дому. Тут почула що хтось кличе мене. Я обернулася це був Марк.
- Що ти тут робиш?
- Ну це ж квартира моєї сестри все-таки.
Хтось вдарив по голові Емму. Вона проснулася коли її зв'язували. Уже стояв хтось інший.
- Хто ти? Чому мене зв'язав?
- Послухай мене. Я маю докази що він тобі не рідний брат...
- Ти жінка?
- Так! І ще дещо він мене попросив тебе вбити. Знай. Я усе записала на камеру. До цього моменту. Подай на нього в суд. Він разом з твоєю мамою спланували вбивство.
- А ти звідки знаєш?
- Я знаю все! Скажеш що коли ти проснулася то побачила марка з камерою бігом вибила у нього з рук. Вона побита. Я йду ще маю деякі докази на нього розставити. Посидь хвилину.
Тут у кімнату хтось зайшов. Вона почула як та дівчина з кимось б'ється. Потім до неї підійшов Стефан.
- Усе добре? Запитав Стефан.
- Так. Я думаю це та жінка що до тебе дзвонила.
- Що??? Чому ти так думаєш? І чому думаєш що це була жінка?
- Ну... Тільки пообіцяй.
Емма усе розказала поки той її розв'язував. Потім Стефан почав розмову.
- Скоріше за все. Але чому вона тобі допомагає?
- Я взагалі не знаю людини яка би хотіла мені допомогти.
- Ну якщо не знаєш тоді приємно познайомитись. Я напевно буду ночувати тут. І до речі Марк на скільки старший за тебе?
- З чого ти взяв що він старший?
- Що?
- Він молодший на рік. І народився в той самий день що я.
- Тобто йому 16?
- Так. Що ти такий здивований? Він навчався на юридичному факультеті. Не знаю чому але тато вирішив що компанія буде моєю, а він буде мати свій "бізнес". Стане адвокатом.
- Ти мені подобаєшся.
- Що?
- Я хотів то сказати ще в машині але ти пішла.
- Я знала вже давно. Тільки чекала поки ти сам це скажеш. Мені Нік сказав.
- Та?
- Ага. І ще дещо. Виступиш в суді як свідок? Адвокат у мене є.
- Звісно, завтра підем і напишемо заяву.
- Треба сьогодні щоб докази збереглися.
- Ну то поїхали!
Стефан і Ема приїхали у поліцію і написали заяву. Емма зробила вигляд що перелякана. Дуже скоро відбувається суд у якому вони перемогли. І Марка посадили в умисному вбивстві. Тепер прийшла черга Аліки.
Зараз саме час їй сказати. Ми з Еммою сидимо в машині, коло її будинку.
- Я маю йти. Дещо термінове.
- Що?
- Забула в дома гаманець. А я ще хотіла піти в магазин. Він скоро закривається.
- Я тебе підвезу.
- Почекай тут. Я скоро.
Емма побігла до дому. За хвилину він побачив як засвітилося світло. Та на диво воно довго світило. Стефан пішов перевірити, що сталося. Коли він прийшов то побачив що Емма сидить на стільці прив'язана. Вона була спиною до входу. Потім він побачив когось. Він почав з ним битися. Він втік. Стефан підбіг до Емми і почав ї розв'язувати.
(Розповідь від Емми)
Ми сиділи в машині. Я побачила що Стефан хоче щось сказати тому почала розмову.
- Я маю йти. Дещо термінове.
- Що?
- Забула в дома гаманець. А я ще хотіла піти в магазин. Він скоро закривається.
- Я тебе підвезу.
- Почекай тут. Я скоро.
Я зайшла до дому. Тут почула що хтось кличе мене. Я обернулася це був Марк.
- Що ти тут робиш?
- Ну це ж квартира моєї сестри все-таки.
Хтось вдарив по голові Емму. Вона проснулася коли її зв'язували. Уже стояв хтось інший.
- Хто ти? Чому мене зв'язав?
- Послухай мене. Я маю докази що він тобі не рідний брат...
- Ти жінка?
- Так! І ще дещо він мене попросив тебе вбити. Знай. Я усе записала на камеру. До цього моменту. Подай на нього в суд. Він разом з твоєю мамою спланували вбивство.
- А ти звідки знаєш?
- Я знаю все! Скажеш що коли ти проснулася то побачила марка з камерою бігом вибила у нього з рук. Вона побита. Я йду ще маю деякі докази на нього розставити. Посидь хвилину.
Тут у кімнату хтось зайшов. Вона почула як та дівчина з кимось б'ється. Потім до неї підійшов Стефан.
- Усе добре? Запитав Стефан.
- Так. Я думаю це та жінка що до тебе дзвонила.
- Що??? Чому ти так думаєш? І чому думаєш що це була жінка?
- Ну... Тільки пообіцяй.
Емма усе розказала поки той її розв'язував. Потім Стефан почав розмову.
- Скоріше за все. Але чому вона тобі допомагає?
- Я взагалі не знаю людини яка би хотіла мені допомогти.
- Ну якщо не знаєш тоді приємно познайомитись. Я напевно буду ночувати тут. І до речі Марк на скільки старший за тебе?
- З чого ти взяв що він старший?
- Що?
- Він молодший на рік. І народився в той самий день що я.
- Тобто йому 16?
- Так. Що ти такий здивований? Він навчався на юридичному факультеті. Не знаю чому але тато вирішив що компанія буде моєю, а він буде мати свій "бізнес". Стане адвокатом.
- Ти мені подобаєшся.
- Що?
- Я хотів то сказати ще в машині але ти пішла.
- Я знала вже давно. Тільки чекала поки ти сам це скажеш. Мені Нік сказав.
- Та?
- Ага. І ще дещо. Виступиш в суді як свідок? Адвокат у мене є.
- Звісно, завтра підем і напишемо заяву.
- Треба сьогодні щоб докази збереглися.
- Ну то поїхали!
Стефан і Ема приїхали у поліцію і написали заяву. Емма зробила вигляд що перелякана. Дуже скоро відбувається суд у якому вони перемогли. І Марка посадили в умисному вбивстві. Тепер прийшла черга Аліки.
Коментарі