Кохання
Мені здавалося, що це кохання Мені здавалося, він покохав Але виявилося невчасно, Що він мені збрехав Він говорив, що я найкраща Він говорив, що на землі Усе віддасть мені одні Чому страждаю я одна? Чому? Чому одна? Чому це я, а не вона?
2018-09-22 19:27:18
7
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Nastia
Неймовірне!!!!!!)))))
Відповісти
2018-10-01 17:29:27
Подобається
Delain
@Nastia Дякую
Відповісти
2018-10-01 17:41:03
Подобається
Delain
Відповісти
2018-10-01 17:41:12
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2764
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4794