Чому?
Чому дитино ти не вмієш відмовляти? Чому так важко говорити "ні"? Чому себе караєш як відмовиш? Чи тобі легко жити з цим? Гадаю, ні Тоді чому ти просто не відмовиш? Хіба так складно вимовити "ні"? Хіба не легше буде, як навчишся казати, як насправді є тобі? Гаразд, я знаю, що це складно Сама відмовить можу не завжди Чомусь.. наче провину відчуваю Хоча від того і не сталося біди Та інколи вже можу відмовляти Й немає відчуття вини Тому я сподіваюсь, що і ти дитино Навчишся вимовляти оце "ні" Бо так насправді легше жити Коли немаєш докорів за це Коли можеш сказати просто правду І не брехати всім й навіть собі Ти можеш хтіти шось, шось можеш не хотіти І це нормально, тут нема біди Та тільки набагато легше, як розумітимеш і не брехатимеш собі...
2023-10-27 18:56:59
5
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2472
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
129
26
4474