Зимова мелодія
АdSSkaуа Su...renь
М'якесенько... М'яко Бузком–самоцвітом. Перлами ніжними Найпершеньким квітом. Рідзвяними зорями Зірковим магнітом Там ступить зима З калиновим глідом. Притрусить твою Сумну одежину. Піймає зайча Й маленьку ялину. Зігріє похмурих Підійде до хати Маленькі віконця Зачне лоскотати. Заграє морозком, Сліпучим озерцем. Розпушить надії Малиновим серцем. Навічно застине В холодному танці Сховає обличчя В поблідлії пальці.
2021-01-18 12:05:28
14
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
#absinthe_gold
Уввааа)як красномовно та казково)😍оце талант,моя Зiрочка )то Топчик!)♥️🥰
Відповісти
2023-06-05 16:13:58
Подобається
АdSSkaуа Su...renь
@#absinthe_gold ♥︎приємно чути, киць.))
Відповісти
2023-06-05 19:32:58
Подобається
#absinthe_gold
@АdSSkaуа Su...renь кажу, бо дійсно ваууу, Ріднусь) ♥️
Відповісти
2023-06-06 22:14:03
Подобається
Інші вірші поета
НЕУЖЕЛИ ТАК СЛОЖНО Вбитий вами ОНА ...Я...
Інші поети
CRINGE
@aaaaaaaaaaaaaaaaaaaa
Elja
@Elja
arion _4
@hranutel
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1624
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1732