ОНА
Я — никто. И я не художник. На ногах моих пыль. А на сердце — Она. Я любил очень редко. Обычный сапожник. А Она — это облик. Чистоты и добра. Я хранил. То ужасное знанье, Что не я ее спутник, И Она не звезда. Но скрипело на сердце И шипели гадюки: "Полюби и возьми, она так слаба". Плача, тихо стеная я спустился ко рву Безграничное счастье Только в нем я найду Ведь она не любила, Посмеялась, ушла. Мое ж сердце на части Разорвать...Не смогла.
2021-01-09 14:23:26
9
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2378
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10315