Paranoid
Я сижу возле дневного костра. Очень жутко Мерзнут ноги и руки. Слышен писк, И тяжелые капли дождя, Вместе с лесом смешались звуки. Вот на влажной земле Перекинут капот. Мгла нависла над северным югом. Ржавый серый УАЗ Перевернут на бок. Скрип и скрежет дверей. И каната висящие крюки. Дуновение ветра, Где согнил потолок, Сколыхнет занавески. Однако... Чем мне жить? Чем мне холод забыть? Как мне быть? Грязный вкус мне напомнил "Монако". Заболело внутри. Я смотрел на погасшие тучи. Видишь даль? Не смотри. Там злой волк. Даже три Притаились рядом на круче...
2021-01-14 15:37:38
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
АdSSkaуа Su...renь
помню, кусочек этого фильмеца смотрела — конец.) Который меня очень огорчил😶 Буду усовершенствоваться☺😘
Відповісти
2021-01-22 15:40:58
Подобається
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2441
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4853