Дебати
(18+)
Добрый вечір, українці! Ну і як вам всім дебати? Порошенко і Зеленський Почали нас утішати? Бачим щире здивування На очах у перехожих, Бо, зустрівшись на дільницях, Починаєм бити рожі! Так, у нас складне питання: Хто з них, Порох чи Зеленський? Хто покаже себе краще? Хто із них є самий чесний? Хто візьме шматок побільше, Заправляючи державой, А кого ділиться власним Мати з малечку навчала? Хто з них буде сином влади Та корупції дитина? А хто бачив усі жахи Де дитина без родини Зустрічає захід сонця, Боячись, що буде далі? "Де я буду ночувати? Та чи прийдеться вкрадати?" Так, усі ми розумієм, Що за кожним є свій вибір. Що ми кожний є людина, Що ми всі за Батьківщину! Але, все ж таки, спитаю... Як ви зможете заснути, Якщо власную Вкраїну В руку ворога ввіткнути. Тож, задумайтеся ще раз, Що штовха вас так зробити. Чому довго йде зарплата? Чому босі ваші діти?! Чому наші дід та баба Не їдять ікру та торти? Чому ліки у аптеці Ще дорожче, ніж курорти? Все, до чого я тут вела? А, хотіла вам сказати, Ви любіть свою країну Та не дайте їй "програти". Пам'ятайте, що на фронті Увесь час стоять солдати. А їх, може, також вдома Ждуть і діти, і кохана... Тому, не дивуйтесь дуже, Що пишу таке каліцтво, Бо це крик душі моєї Та мойого, бл*ть, дитинства...
2019-04-19 21:45:15
5
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11553
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3927