Дебати
(18+)
Добрый вечір, українці! Ну і як вам всім дебати? Порошенко і Зеленський Почали нас утішати? Бачим щире здивування На очах у перехожих, Бо, зустрівшись на дільницях, Починаєм бити рожі! Так, у нас складне питання: Хто з них, Порох чи Зеленський? Хто покаже себе краще? Хто із них є самий чесний? Хто візьме шматок побільше, Заправляючи державой, А кого ділиться власним Мати з малечку навчала? Хто з них буде сином влади Та корупції дитина? А хто бачив усі жахи Де дитина без родини Зустрічає захід сонця, Боячись, що буде далі? "Де я буду ночувати? Та чи прийдеться вкрадати?" Так, усі ми розумієм, Що за кожним є свій вибір. Що ми кожний є людина, Що ми всі за Батьківщину! Але, все ж таки, спитаю... Як ви зможете заснути, Якщо власную Вкраїну В руку ворога ввіткнути. Тож, задумайтеся ще раз, Що штовха вас так зробити. Чому довго йде зарплата? Чому босі ваші діти?! Чому наші дід та баба Не їдять ікру та торти? Чому ліки у аптеці Ще дорожче, ніж курорти? Все, до чого я тут вела? А, хотіла вам сказати, Ви любіть свою країну Та не дайте їй "програти". Пам'ятайте, що на фронті Увесь час стоять солдати. А їх, може, також вдома Ждуть і діти, і кохана... Тому, не дивуйтесь дуже, Що пишу таке каліцтво, Бо це крик душі моєї Та мойого, бл*ть, дитинства...
2019-04-19 21:45:15
5
0
Інші поети
Псина
@darth_silence
mrs_nali
@mrs_nali
Janocska
@Janocska
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5608
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4752