Незвіданий Кадат
Поза туманами інших світів незвіданих, У містах позаземних, химерних, Блукає мандрівець, Землі уродженець, Шукає палац, що щез нанівець. Побував і в блискучім Ултарі, І портами гуляв, що у Селефаїсі, І хоча й не на північнім драккарі, Та поплив прямо на Місяць. В коридорах підземних водився з упирями, Спілкувався в лісах зачарованих з зугами, Пліч-о-пліч з котами пухнастими, Бився з торговцями неземними. Знайшовши своє золоте руно, Перед цим скуштувавши позаземне вино, Зустрівши і Пікмана, і Ньярлатотепа, Ледь не потрапивши в Азатота пустоти, Тримаючись гугів осторонь, Картер прокинувся в рідному Бостоні.
2021-01-06 12:34:46
2
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1744
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1717