Незвіданий Кадат
Поза туманами інших світів незвіданих, У містах позаземних, химерних, Блукає мандрівець, Землі уродженець, Шукає палац, що щез нанівець. Побував і в блискучім Ултарі, І портами гуляв, що у Селефаїсі, І хоча й не на північнім драккарі, Та поплив прямо на Місяць. В коридорах підземних водився з упирями, Спілкувався в лісах зачарованих з зугами, Пліч-о-пліч з котами пухнастими, Бився з торговцями неземними. Знайшовши своє золоте руно, Перед цим скуштувавши позаземне вино, Зустрівши і Пікмана, і Ньярлатотепа, Ледь не потрапивши в Азатота пустоти, Тримаючись гугів осторонь, Картер прокинувся в рідному Бостоні.
2021-01-06 12:34:46
2
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2328
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2390