Вірші
Незвіданий Кадат
Поза туманами інших світів незвіданих,
У містах позаземних, химерних,
Блукає мандрівець, Землі уродженець,
Шукає палац, що щез нанівець.
Побував і в блискучім Ултарі,
І портами гуляв, що у Селефаїсі,
І хоча й не на північнім драккарі,
Та поплив прямо на Місяць.
В коридорах підземних водився з упирями,
Спілкувався в лісах зачарованих з зугами,
Пліч-о-пліч з котами пухнастими,
Бився з торговцями неземними.
Знайшовши своє золоте руно,
Перед цим скуштувавши позаземне вино,
Зустрівши і Пікмана, і Ньярлатотепа,
Ледь не потрапивши в Азатота пустоти,
Тримаючись гугів осторонь,
Картер прокинувся в рідному Бостоні.
2
0
344
Голоси
Твій час вже вийшов,
Ти в сирій землі.
Спокій прийшов
Та голоси ще не пішли.
Ти чув їх вже сотні разів,
Вони тебе не раз повчали,
Та скільки вже гострих ножів
В твоїй спині стирчали?
2
0
430
Течія
Життя пливе мов течія,
Пливеш ти разом з нею.
Назад немає вороття,
Коли звернув не в ту алею.
На перехресті доль тобі ледь не щодня,
Розгадувать дилеми доведеться,
І кожен вибір - то окрема западня,
Без пізнання цього також не обійдеться.
На кожнім кроці пацюки
Нори свої риють,
З надією, що завтра на зорі
Усі товсті коти загинуть.
Пливеш за течією ти,
Назад уже не звернеш
Та на шляху своїм вперед,
Зустріти долю можеш.
2
0
432
