2249 рік.

 Щасливе майбутнє в якому майже не має зла. Вся Земля - це одна єдина держава, в котрій всі рівноправні. Правоохоронні органи( такі як Поліція) давно вже не існують, адже ми живемо на землі. В нас немає ненависті, насилля, вбивств. Світом править добро...А чи щире воно???

 Життя без зла - про таке можна лише мріяти, але не все так просто як може вам здатись на перший погляд.

 Я народився вже після Великої третьої світової війни, адже мені лише 23, а вона відбулась ще 150 років тому і тривала понад 10 років.

 Росія - велика та могутня держава. Держава, котрій завжди всього мало.

 Ця жорстока подія сталася влітку 2099 року. Саме тоді вона зненанька напала на самий мирний народ, на мою Україну. Мої пращури з всих сил відстоювали рідну землю, але сили були не рівні. США відразу кинулась нам на допомогу, але і Росія вже діяла не сама. Китай та Індія підтримали нашого лютого ворога. Всього за 4 роки весь Євросоюз був під владою "москалів". Американці до останнього відстоювали свої позиції, але все ж таки ворог здобув перемогу. Індія та Китай лише після восьми років війни зрозуміли що помилились. Вони помилились з вибором свого союзника, адже після США, Росія захопила і їх. Всього за 10 років вся наша планета Земля перейшла до володінь Російської імперії.

 Люди не мали права на вибір. Світом керувала диктатура. Влада видала указ, за яким всі земляни мусили розмовляти однією мовою. Здогадались якою?

 Минуло 100 років. Весь світ розмовляв "москальською" і лише в своїй оселі, де не має лівих вух, люди могли розмовляти на рідній мові і вчили її своїх дітей, плекаючи надію в серці на те, що одного дня все повернеться на своє місце.

 А зараз виключно про зло. 

Попередній правитель Землі вмер ще в 2210 році. На трон посів його спадкоємець - молодий та амбіціозний двадцятипятирічний син Аркадій Іванович Новіков.

 Диктатор прагнув створити ідеальний світ. Світ без зла. Це звучало гарно і всі чекали, коли ж це вже станеться.

 На дворі йшов 2215 рік. Новіков змусив кожну людську особу пройти одну процедуру...

 На моїх грудях, в області серця є круглий розміром з горошину шрам. Шрам від ін'єкції. Людям вживляли в серце невеличку амполу з міні-бомбою. Нанотехнологія, котра реагувала на нервову систему. Якщо людина починала злитись ампула лопала і бомба вибухала. Сила вибуху була такою, що розривала серце на мілкі шматки, при цьому, не руйнуючи грудну клітку. Люди боялись смерті і намагались бути добрішими. 

 Хоча були й самогубці, які спеціально лютували, аби вкоротити собі віку. 

Смерть стала буденним явищем, адже це життя і тут просто не можливо ніколи не злитись, але з цього є свої плюси. Через те що людей було мало, а деякі роботи виконували машини, всим вистачало грошей.  Люди могли собі дозволити майже все. Безпритульних чи то "Бомжів" я ніколи в житті не бачив. Хоча, в школах вчителі розповідали нам про лихих людей, які живуть в підземелях. Вони не проходили "очистку"(ампула в серце) і від цього дуже злі. Справжні дикарі які грабують, вбивають та поїдають звичайних людей. Я чув про деякі інцеденти, про те ні разу в житті їх не зустрічав, тому гадав, що це просто міф. Підземельні люди - це казка для дітлахів, аби ті не вештались там де не слід.

 В ідеальному світі зникло багато чого цікавого, а все через те, що воно викликало напади злості. А вмирати ніхто не бажав(окрім самогубців, звісно).

Боєві мистецтва - одні з перших, що просто видалили. Спаринг з противником розвиває азарт до перемоги, а зазнавши поразку пробуджує лють і потім це закінчується трагічно. А слідом зник весь спорт. Футбол, Баскетбол, Фігурне катання, Гонки...все що могло викликати злість. Гральні автомати, казино, карти, комп'ютерні ігри -  все це теж стало небачиним в цьому світі. 

 Зникли жорстокі фільми. Боєвики, трилери, жахи - жанри яких я ніколи не бачив і мабуть, так і не побачу.Всі дивляться легкі комедії, мелодрами про кохання та душевні фільми про сімейні цінності.

Музика, така як рок, реп... про такі жанри я чув лише від своєї бабусі. З класики ми слухаємо лише джаз, сінтіпоп, поп та диско. А ще, багато хто, обожнює двох світових легенд, таких як Стас Михайлов та Олег Винник, адже їхні пісні приносять щастя.