Сяйво
Аліса Боняр
Живемо лиш раз ми — тут і зараз! Не забудем сонце, місяць і зірки. Підемо по хмарах, Але ми прикуті до землі. З темною душею, Босоніж по небу, Наздоженемо вітер, Й полетімо ми! 01.01.2024
2024-11-11 01:08:52
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ілва Стрілецька
Погоджуюся з першим рядком. Але сам вірш слабенький.
Відповісти
2024-11-18 02:24:59
Подобається
Аліса Боняр
@Ілва Стрілецька Дякую за ваш відгук
Відповісти
2024-11-18 08:29:37
1
Інші вірші поета
Вона Любов в мені Очікування Утрата
Інші поети
Emily Mcbroom
@Lol_books
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2788
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3903