Сяйво
Аліса Боняр
Живемо лиш раз ми — тут і зараз! Не забудем сонце, місяць і зірки. Підемо по хмарах, Але ми прикуті до землі. З темною душею, Босоніж по небу, Наздоженемо вітер, Й полетімо ми! 01.01.2024
2024-11-11 01:08:52
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ілва Стрілецька
Погоджуюся з першим рядком. Але сам вірш слабенький.
Відповісти
2024-11-18 02:24:59
Подобається
Аліса Боняр
@Ілва Стрілецька Дякую за ваш відгук
Відповісти
2024-11-18 08:29:37
1
Інші вірші поета
Вона Дощ Блакить життя Благословення дзеркал
Інші поети
alia gala
@galaalia
Надин
@mindmap
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2092
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4112