Вірші
Ніч
Ніч буває ніжна і м'яка,
Ніч буває в'яла і терпка.
Вночі людина відкривається собі,
Вночі спокійно.
Тобі і мені.
0
0
6
Смерть
Скінченність нашого життя...
Весь сенс у смерті є!
Без смерті не було б життя!
І без життя не було б смерті!
І не полишить кожного із нас,
Цей "час", якого не існує.
Займайся справою!
Займайся добротою!
Кохайся і кохай!
Працюй до болю!
І тільки смерть,
Розставить все по місцях,
Закреслить "світ" наш,
І розпустить крила,
В блаженну вічність...
0
0
18
И в тишине...
И в тишине услышь свой голос,
И зов расколотой души,
И ветер-призрак снова, снова,
Уходит вглубь сей пустоты,
И мир окажет помощь извне,
И психика утолит боль,
И я приду на помощь миру,
Что так страдает вновь и вновь...
03.10.2019
0
0
15
Єдиний шанс
У світі є єдиний шанс на пізнання себе,
На пізнання людини.
Цей шанс дається не на час,
Не на хвилину.
Він упродовж життя іде!
На вічні спогади свого буття...
Авжеж, людина бореться щодня!
І кожен день летить на перегін із часом,
Цей час про незабутні ті роки,
Минулого буття і покарання,
Тих чарів ілюзорних,
І прохання,
Про забуття минулих літ...
29.10.2018
0
0
15
Уход
Мы полетели и кричали в небосвод.
Земля и берег были нам не чужды,
Мы пролетали миллиарды сотен год…
И ничего здесь, в мире, было нам не нужно.
Мы неуклонно скапливались на берегу скалистых гор,
Покрытых влагой от волны ревущей.
И знали мы,
что уходя оставим лишь одну холодную могильную плиту,
а сами устремимся ввысь сквозь ураган,
свирепо жрущий жизнь спокойного и мирного селенья,
который был не страшен нам,
Теперь и навсегда.
И уходя, оставим только лишь осколки битого стекла,
Раздавленного в кашицу,
И вперемешку с кровью.
Мы позабыли мир,
В котором не было вина,
И люди жили,
Не зная ни похмелья,
Ни чувства жадного пристрастия.
И не было стыда,
И провинившейся кровавых рук,
И черных душ, навеки оскверненных…
02.08.2019
0
0
15
Я сприймаю світ...
Я сприймаю світ як поле бою,
Я сприймаю світ як море болю...
Я не бачу світла там, де я,
Там, де пахне пристрастю земля моя...
Там, де люди мріють про кохання,
Бачу я лиш попіл від згоряння...
22.10.2021
0
0
14
Внутрішній світ
Кажуть люди: внутрішній світ.
А у мене лише є кімната,
Напівпуста, запилена вщерть...
І давно вже провітрити треба,
Але вікна вузькі – не відкрити.
Як кімнату зламати малу?
Бо такий світ мені вже не треба,
І душа вже сумує тому...
16.09.2019
0
0
12
Наслідки
Мої дощі, мої сніги і грози,
Все під плащем своїм ношу,
Всі передбачені прогнози.
Нізащо не покажу почуття,
І дочекаюсь Болем каяття.
Умиротворений і сплячий, він чекає,
Вичікує останню слушну мить,
І сльози синім рукавом він витирає,
Й диявол в ньому вже не спить...
1
0
48
Буття
Стражденний путь обрав у світі,
На Землі,
Стражденним будь,
Але не йди далеко,
Будь там, де море синє,
Де летять лелеки
В блаженну даль...
Там, високо у небі,
Будь собою!
Весь світ розкинувся перед тобою,
І світло ясне він тобі дає,
Й своє Буття у Дар передає...
2
0
57
Сяйво
Живемо лиш раз ми — тут і зараз!
Не забудем сонце, місяць і зірки.
Підемо по хмарах,
Але ми прикуті до землі.
З темною душею,
Босоніж по небу,
Наздоженемо вітер,
Й полетімо ми!
01.01.2024
2
2
55
До Неї
Зелень життя мого!
Серце моє болить,
Що не можу з тобою бути вічно,
Серця бачити твою блакить...
Кінчиками пальців пестити твоє оперення,
Тішити око твоїми слізьми,
Приймати в дарунок твоє натхнення,
Й бути з тобою в тривожну цю мить...
1
0
47
Блакить життя
Блакить мого життя...
У світі я одна.
Похмурого життя блакить моя.
У небі корабель я бачу,
зітканий із мрій моїх,
далеких й недосяжних.
Блакить мого життя...
Там холодно й тривожно,
Живуть там ті лелеки,
З поламаними крильми,
Сумують, бо не можуть,
Злетіти в небеса,
І високо піднятися за вітром.
Блакить життя...
Дарма, що не можуть,
Лелеки піднятися за вітром,
Кружляти в небосхилі,
Святкуючи Любов Життя.
Блакить моя!
Вже в'їлася у серце так давно,
Кружляють ті лелеки все одно,
Небесний корабель полагодив їм крила.
Любов життя — це й є Блакить моя...
13.08.2024
0
0
35
Чорні очі твоїх ночей
Чорні очі твоїх ночей,
Біла маска твоєї журби,
І прокинеться скоро він—
біль стражденної самоти.
Він проклятий і сонцем, і небом,
Закривавлений словом лихим,
Відпустити все хочу миттєво!
Але треба вперед вже іти...
1
0
42
Відлітають журавлі
Відлітають журавлі,
У далеку, синю даль,
І шукають порятунку,
Моя втома і печаль.
Сильно хочуть вони сонця,
Хочуть світлого дощу,
Зазирне Любов в віконце:
"Хочеш ніжності й борщу?" :)
1
0
43
Любов в мені
Не знаю, що за світ живе в мені
Хотіла тільки я
бачити очі твої..
Твій ніжний погляд
і вуста твої барвисті
Спокійний подих
і волосся шовковисте...
Вона долає труднощі життя
своєю силою Любові
Рукою теплою
дарує квіти волошкові
Вирізблює із дерева
моє гаряче серце
Ховає в полі почуття до неба
й промовля до мене:
"Ти — все, що мені треба"
2
0
99
Безнадія
сонце було далеко
воно високо висіло
на небесній блакиті
й кепкувало з мене
воно не могло дотягнутися до мене
а я до нього
земля також кепкує з мене
наче мої ноги мені не належать
не можуть встояти на ній
на землі
вітер розвіює мої надії
темрява нічна знищує мрії
вогонь маленької свічки
перетворює мрії на попіл
а в попілі я бачу своє життя
залишки мого гарного життя
омріяного життя
підступний вітерець відносить їх далеко
в тьмяну від пилу далечінь
25.05.2024
1
0
104
Вона
Вона була вдячна поцілункам ночі,
Весною прокидаючись опівночі,
Вологою ковдрою прикриваючись,
Вустами своїми її щиколотки торкаючись,
Й всім серцем на ніжність сподіваючись..
Кохання торкалося її кісток,
Пестило шкіру шовковисту,
Шукало очима своїми її очі,
Щоб в них загубитися,
Й з душею її зростися...
0
0
167
Ніжність
ніжність проникає в тіло
тіло стає ніжністю
вона завжди жила в мені
моя бабуся
з моменту своєї смерті
свого нового народження
в світі непідвладному законам
так добре відомим нам
моє серце пустує без неї
й наповнюється
коли я занурююся в своє єство
заглядаю в свою душу
і бачу її очі
такі само теплі і лагідні
0
0
127
Осінь
Березове листя...
Воно забарвлювало землю,
танцювало з вітром..
Світ перетворився на м'яку,
ніжну колиску для Великої Неї.
Вона чуйна, її очі блискучі, казкові..
Її волосся — дім для диких птахів, дітей її.
Руки широкі, шкіра м'яка,
сяйлива й волога,
сльози прозоро-чисті,
вони — затишок для містичних жителів,
друзів Її.
Вона прокинулась,
дарує світу красу,
й любов пробуджує в мені
12.10.2023
2
0
144
Світло
Можна я буду творчістю разом з вами?
Можна я буду чуттям, переданим ніжністю?
Можна я буду любовью, яка перекриває весь біль?
Сила мого серця іржавіє,
Поруч із пусткою людських сердець...
Так нехай я буду світлом!
Виваженим і гарячим.
Так нехай я буду провідником!
Що розпустить цей світ,
В бутонах нової любові...
1
0
144
Утрата
Он упадёт и разобьётся
Тот камень, что так сердцем зветься
Завянет, опустеет он...
Любовь утраченных воспоминаний
Хранились в сердце днём за днём
Но их там нет
Там теперь пусто
Утрата!
Ты пришла ко мне!
И в сердце боль
И там теперь не густо
"Привета" теплого
И ласковых тех слов...
23.10.2017
0
0
143
Любов обійме
Любов обійме,
Загуде над полем вітер,
Лелеки закружляють,
В блакитній гладі небесах,
Природа-Мати ніжно посміхнеться,
Й краплиночки роси,
Залишить на вустах
1
0
119
Зв'яжись із серцем
Зв'яжись із серцем,
Зі свідомістю моєю,
Зв'яжись з душею,
З миттю ніжності своєї,
Не забувай про вічність,
Яка хвилею проллється,
І ніжним водоспадом зашелестить,
Коли серце моє знов заб'ється...
05.12.2023
2
0
158
Любов прокинулась у сні
Любов прокинулась у сні,
У не моєму сні..
В думках нічного колдуна,
Що захопив цей світ
Невинністю й любовью своєю,
Що розквітає нивами,
Пологими лісами,
Й далекими полями,
Що ще квітнуть
У голові істоти світлої,
Що ніжила його,
Своїми барвами чуттів...
2
0
191
Нехай прокинеться життя в тобі...
Нехай прокинеться життя в тобі,
Нехай прокинуться всі барви світу!..
Літай, як можеш високо, літай!
І не забудь спинитися у світі гріху..
Бо ж Він невимушено дбає про всіх нас,
Бо Він не ппідає нас сумнівам і сміху,
Бо, як любов, живе Він завжди в нас.
Й, даруючи життя, Він мріє про утіху...
0
0
224
Почуття
На серці осад з'явився,
Від надто ламких почуттів...
Що серце все чує і злиться,
Бо снаги немає до справжніх чуттів.
Мій біль, моя воля і его крихке,
В житті виступає надламана доля,
Що душоньку крає від спраги чуттів...
0
0
163
Життя моє проходить мимо мене
Життя моє проходить мимо мене,
А все, що є в мені -
Це болісне натхнення...
Хитке, мілке, але живе воно!
І серце прагне заодно,
Хотіти, чути, бачити й радіти!
Життя прожити,
І добро творити..
06.02.2023
0
0
180
Біль
Хай світ загине вже в мені,
Нехай все серце моє засне, зупиниться,
Нехай життя моє нове прокинеться,
Й вічність болю мого припиниться.
Нехай сльози ллються,
Всі проллються,
Щоб вже нічого не відчувати,
Й життя своє марно не проживати
1
0
87
Моє життя пронизує долоні
Моє життя пронизує долоні,
Але не бачить світла сила долі,
В моєму серці...
Цвіту слід думки заполонив,
Лаванди запах книги почорнив,
І я на світі залишусь незнана,
В моєму серці злочин і пошана
04.2019
1
0
109
Твори життя
Твори життя, яке в тобі..
Нехай горить воно у тлі,
Твого нещастя і страждань,
І навіть марних сподівань
В любові вічній, що жадає
Твого терпіння і старань..
Щоб дати людям те, що хочеш,
Щоб світ змінився назавжди!..
Нехай палає світ в мені!
Хай розквітає і живе,
І хай зернятко проросте,
Твоєї сили і свободи,
І невгамовної вроди...
2
0
195
Прихований біль
Коли заб'ється серце моє?
Бо вже прокинулось давно,
Вже стогне, ниє,
Бо не може,
Зі світом бути заодно...
Я знаю, бо щемить щось в грудях,
Я знаю, бо воно болить,
Сказати треба!..
Але, може, принишкне,
Й вже не заболить?
А сльози ллються,
Сльози градом!
Життя моє!.. І все в мені,
Всі почуття мої як водоспадом,
Прорве і знищить сокіл вдалині...
1
0
192
Знайдеться світ...
Знайдеться світ,
Надійний і терплячий,
Знайдеться серце,
І палка душа,
Знайдеться світло,
Промінь твій горячий,..
Що мої плечі ніжно обійма..
Розпустить крила,
І сягне у небо,
Мене покличе,
І взлетить душа,
В твої тенета,
Тяжко вона ниє,
Але любов свою не полиша...
2
0
203
Твої долоні пахнуть літом
Твої долоні пахнуть літом,
Твої вуста цілують сльози неба,
А серце твоє трепетно палає..
Як світляки вночі,
І їхнє мерехтіння...
Береза взимку тягнеться до сонця,
Від болю стогне,
Просить вона літа,
Живе лиш раз,
А потім помирає.
Але живе так довго,
Що не знає гніту..
1
0
168
