Блог
Всі
Подорож у минуле.
Новини, Цікаве, Питання
Усім гарного вечора та ночі.
Серцем в Україні а тілом дуже далеко від дому. Тут гарно що й казати. Хоч країна і не надто забезпечена, за усіма рейтингами, проте тепла і люди здебільшого дружні. Але зараз про початок шляху. 18.02.22 я вирушив у поїздку куди дуже не хотів. Чому? В мене було декілька власних причин на це і перше це тому що вона мені була подарована. Мене виховували як хлопця що у майбутньому стане чоловіком що буде самостійно утримувати сім'ю і тому такі дорогі подарунки від дівчини для мене пов'язані з розривом власних шаблонів. Так напевно це застаріле мачиське уявлення про чоловіка проте так виховали і такий приклад був усе дитинство перед очима. Друга причина це те що у відносинах в котре почалося напруження і я в котре думав про те що усе це кінець і в такому випадку летіти за її кошти кудись у подорож це вже точно негідний вчинок. Третя причина це робота, інколи пару днів не працюєш і розгрібаєш усе тижнями а тут на цілий тиждень усе лишити. І четверта причина що навколо дуже багато було чуток про вторгнення. Я сам заспокоював себе що ну це просто треба бути *купа матів* щоб у 21ому сторіччі розпочати у Європі війну що охопить усю найбільшу країну Європейської частини континенту. Хоча звичайно оглядаючись назад розумію що це було наївно. Тим не менш я переживав за близьких та всі казали " йди у відпустку! усе буде ок". Але усе сталося не ок...
І зрештою я полетів. Це була перша моя подорож у складі туристичної групи. Я там нікого звичайно не знав.
Ми зустрілися у аеропорту Бориспіль добираючись куди я сів не у те таксі. Ну а що? Я вийшов з забитим важким рюкзаком у зимовому одязі, мені прийшло повідомлення "я на місці" і щойно вийшовши за ріг біля шлагбауму, де зазвичай зустрічали усі таксисти клієнтів, мені почав меготіти якийсь водій я підійшов він мені відкрив двері бо побачив що я з великим важким рюкзаком і усе я сів ми поїхали і тут через може кілометр я розумію що в моєму додатку моє таксі нікуди від дому не рухається і раптом у мого таксиста вхідний дзвінок йому зателефонував мій водій певно через підтримку дізнавшись його телефон і сказав що цей не того клієнта взяв🤦
Далі буде...а поки цікаво чи вгадав би хтось судячи з фото яке я зробив у подорожі куди саме я полетів.
Планета вбиває...?...
Цікаве, Думки вголос
Існує теорія що усі війни як і усі катаклізми на планеті це результат діянь Природи. "Яким чином?" спитаєте ви. Теорія пояснює це балансом усього у природі і коли цей баланс порушено то Природа завдяки влаштуванню планети може як влаштовувати фізичні катаклізми що призводять до винищення груп тварин чи людей так і електромагнітними полями впливати на розум, флору і фауну. Уявіть що електромагнітне поле землі змінює так би мовити частоти і більшість виду мозок яких наприклад працює на певній частоті просто починає отримувати сигнал, ні звичайно це навряд сигнал "вбивай" просто це сигнал що підвищує тривожність, роздратованість, імпульсивність, параною і це призводить за кілька років до підвищення рівня самогубств в одному місці, до загострення військових конфліктів у іншому місці, до підвищення кримінагенної обстановки в третьому місці і таким чином смертність по світу починає суттєво зростати. Тільки уявіть що людство існує згідно знахідок і теорій науковців приблизно 200 тисяч років з тих пір тільки у 1800ому році нашої ери населення землі (приблизно ) перетнуло межу у 1 млрд людей і всього за останні 223 роки ми збільшили кількість людей у 8 разів, наразі населення землі складає більше 8 млрдів людей. До 2100ого року прогнозують 14.8 млрдів
Також в минулому році було пройдено точку невідворотності змін від глобального потепління що викликано саме втручанням людини у природу...
Я не релігійна людина, саме вона намагається пояснити такі речі що є щось "більше" і могутніше що вирішує усе за нас і якщо це стається значить так мало бути. Вважаю що релігія для тих хто хоче виправдати себе чи інших коли вважає що нічого не могла зробити і щось не в її силах, проте це не так, досі не існувало створіння мозок якого був настільки розвинутим що вона могла би пручатися будь-яким інстиктам у тому числі базовим (розмноження/самозбереження/жага влади - якась сублімована теорія з Фрейда та інших психологів). Рашист може відмовитися йти на війну проте багато пішли добровільно і лише скаржилися на забезпечення. Багато країн пройшли через революції та звільнення від не бажаного режиму тут цього не відбувається. Розповідають що усі країни навколо оркостану погані і тому вводили у різні часи свої війська але так не буває. Коли навколо неправі усі то проблема у тобі це головне кредо то імператив сучасного суспільства без цього людство не досягло б цього рівня розвитку навіть якщо планета цього не планувала.
В мене усе. Дякую за увагу якщо дочитали до кінця.
Книги
Всі
Вірші
Всі
Не вдома
Сердце крається
Біль. Душа горить
Є надія але
Все спідкається
Бо ракети і кулі летять що мить.
Я не в дома
Тож нервів клубок
Розплутати їх не вийде
Це мій вічний з собою візок.
Чи тягар
Чи то ноша моя
Але я не жаліюсь
Бо не в дома.
Не там де рідна моя земля
Надімною літають зорі
Літаки у далекі краї
А душа все палає і стогне від болю
Що все коїться на яву
Десь там на рідній землі
Де кожна травинка мені знайома
І кожен покинутий камінець
А я все ще живу не вдома
І сумління з'їдає мене
0
0
46
Серце крається
Серце крається
Біль. Душа горить
Є надія але
Все спідкається
Бо ракети і кулі летять що мить.
Я не в дома
Тож нервів клубок
Розплутати їх не вийде
Це мій вічний з собою візок.
Чи тягар
Чи то ноша моя
Але я не жаліюсь
Бо не в дома.
Не там де рідна моя земля
Надімною літають зорі
Літаки у далекі краї
А душа все палає і стогне від болю
Що все коїться на яву
Десь там на рідній землі
Де кожна травинка мені знайома
І кожен покинутий камінець
А я все ще живу не вдома
І сумління з'їдає мене
2
0
280
Крізь власний глузд
Від тебе мені холодно
До тебе мене ніяк
Твій голос такий сталевий
Що ріже повітря враз
Ти кажеш тобі не байдуже
А потім що мушу я
Питаєш "ну як ти "друже"?"
Та потім "спершу зроби це отак"
Я постійно ближче намагаюсь до тебе буди
Роблю все що я можу для нас
Та ти кажеш що це не вчасно і що ще не час
Тікаєш кудись далеко туди де не може бути нас
І час я це знаю точно
Усіх розташує по їх місцях
Та скільки його минуло
Не знаю і скільки іще мене
Мене ти з життя звернула
А я сміливо рушав на це
Обіцяла що все буде інакше
А я вірив крізь власний глузд
0
0
250