Уход
Мы полетели и кричали в небосвод. Земля и берег были нам не чужды, Мы пролетали миллиарды сотен год… И ничего здесь, в мире, было нам не нужно. Мы неуклонно скапливались на берегу скалистых гор, Покрытых влагой от волны ревущей. И знали мы, что уходя оставим лишь одну холодную могильную плиту, а сами устремимся ввысь сквозь ураган, свирепо жрущий жизнь спокойного и мирного селенья, который был не страшен нам, Теперь и навсегда. И уходя, оставим только лишь осколки битого стекла, Раздавленного в кашицу, И вперемешку с кровью. Мы позабыли мир, В котором не было вина, И люди жили, Не зная ни похмелья, Ни чувства жадного пристрастия. И не было стыда, И провинившейся кровавых рук, И черных душ, навеки оскверненных… 02.08.2019
2024-11-19 11:48:21
0
0
Схожі вірші
Всі
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8570
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1567