Вона

Аліса Боняр

Вона була вдячна поцілункам ночі, Весною прокидаючись опівночі, Вологою ковдрою прикриваючись, Вустами своїми її щиколотки торкаючись, Й всім серцем на ніжність сподіваючись.. Кохання торкалося її кісток, Пестило шкіру шовковисту, Шукало очима своїми її очі, Щоб в них загубитися, Й з душею її зростися...

2024-07-18 20:13:22

Інші вірші поета

Біль Твори життя Утрата Ніжність

Інші поети

Ren

@Panda_4010

_Юпитер_

@_Cuddlies_

Dashasafin

@Dasasafin

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

108

9246

Шукати святе в почуттях

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.

4516