Люби - Пірнай!
І твої очі - то моє спасіння! Твій тихий голос - то життя моє! Я не чекатиму чийогось просвітління, Бо те, що було і донині є Ти просто так не спиниш - не старайся, Ти лиш себе на муки приречеш, І тихій ніжності отій ти лиш піддайся, Бо ти ж сама від себе не втечеш. Ти думаєш, що вічно будеш жити, Що знайдеш ще любов свою ясну, А треба поки любиться - любити. І як пірнати - то на дику глибину.
2018-04-08 21:28:28
5
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1564
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3045