Люби - Пірнай!
І твої очі - то моє спасіння! Твій тихий голос - то життя моє! Я не чекатиму чийогось просвітління, Бо те, що було і донині є Ти просто так не спиниш - не старайся, Ти лиш себе на муки приречеш, І тихій ніжності отій ти лиш піддайся, Бо ти ж сама від себе не втечеш. Ти думаєш, що вічно будеш жити, Що знайдеш ще любов свою ясну, А треба поки любиться - любити. І як пірнати - то на дику глибину.
2018-04-08 21:28:28
5
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6489
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2465