Люби - Пірнай!
І твої очі - то моє спасіння! Твій тихий голос - то життя моє! Я не чекатиму чийогось просвітління, Бо те, що було і донині є Ти просто так не спиниш - не старайся, Ти лиш себе на муки приречеш, І тихій ніжності отій ти лиш піддайся, Бо ти ж сама від себе не втечеш. Ти думаєш, що вічно будеш жити, Що знайдеш ще любов свою ясну, А треба поки любиться - любити. І як пірнати - то на дику глибину.
2018-04-08 21:28:28
5
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2308
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4546