Люби - Пірнай!
І твої очі - то моє спасіння!
Твій тихий голос - то життя моє!
Я не чекатиму чийогось просвітління,
Бо те, що було і донині є
Ти просто так не спиниш - не старайся,
Ти лиш себе на муки приречеш,
І тихій ніжності отій ти лиш піддайся,
Бо ти ж сама від себе не втечеш.
Ти думаєш, що вічно будеш жити,
Що знайдеш ще любов свою ясну,
А треба поки любиться - любити.
І як пірнати - то на дику глибину.
2018-04-08 21:28:28
5
0