Люби - Пірнай!
І твої очі - то моє спасіння! Твій тихий голос - то життя моє! Я не чекатиму чийогось просвітління, Бо те, що було і донині є Ти просто так не спиниш - не старайся, Ти лиш себе на муки приречеш, І тихій ніжності отій ти лиш піддайся, Бо ти ж сама від себе не втечеш. Ти думаєш, що вічно будеш жити, Що знайдеш ще любов свою ясну, А треба поки любиться - любити. І як пірнати - то на дику глибину.
2018-04-08 21:28:28
5
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1353
Хрест - навхрест
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1931